Так вийшло і з багатостраждальним законом про вибори народних депутатів, за допомогою котрого президентська адміністрація намагатиметься втримати контроль над парламентом наступного скликання попри стрімке падіння президентської популярності.
Читайте про це: “Закон про відсутність вибору”
Ще рік тому при президенті з помпою створили “робочу групу”, до якої покликали купу експертів, а очолити доручили самому міністру юстиції. Навесні сам Віктор Янукович гучно обіцяв винести проект “на громадське обговорення”. А в підсумку документ фактично таємно написали в президентській канцелярії. При чому гарант Конституції навіть не побажав “освятити” його своїм іменем — законопроект внесли до Верховної Ради кілька депутатів від більшості.
Голова Комітету виборців України і один з постійних учасників робочої групи Лавриновича Олександр Черненко виклав Тижню свою версію того, чому так сталося. За словами експерта, “по дорозі” з Банкової на Грушевського законопроект тишком поміняли — і зовсім не в той бік, який схвалили б опозиціонери чи Венеціанська комісія.
– У нас часто трапляються “ігри наперсточників” із законопроектами, взяти хоча б бюджет, де регулярно оголошують одні цифри, а голосують інші. Тепер те ж сталося із законопроектом про вибори парламенту.
Робоча група при президенті майже рік писала проект документа. Як ми знаємо, коли текст став відомий, його досить жорстко критикували експерти і громадські організації. Було за що — це і виборча система, і підняття бар'єру, всі інші речі, про які багато писалося. Проте ми в КВУ чесно відзначали і позитивні моменти. Зокрема, там було фактично унеможливлено зняття з виборів кандидатів в мажоритарних округах. Були гарні правила роботи громадських організацій, які спостерігають за ходом виборів.
Але раптом президент відмовився вносити законопроект. Очевидно, не бажаючи брати на себе відповідальність саме за ті новації, котрі там з'явилися. В результаті його подала група депутатів від більшості.
У.Т. Хіба хтось офіційно заявляв, що це — той самий законопроект?
Ні, але ж усі це знають. Як тільки документ з'явився на сайті ВР, я його проаналізував і побачив, що він на 95 % ідентичний проекту робочої групи. Мало того: я скачав цей файл і подивився його властивості, так от, по них видно, що файл створений в адміністрації президента (сміється). Все просто, як бачите. Ніхто не ховається, хоч би заради пристойності.
Так ось, законопроекти майже ідентичні, але виникли деякі новації, котрі, як на мене, повністю знівелювали ті позитивні моменти, про які я вже сказав. Про що йдеться? В першу чергу, про зняття з реєстрації кандидатів у мажоритарних округах. В проекті робочої групи було чітко зазначено, що зняття кандидата можливе тільки на підставах, зазначених у Конституції (за ст. 76 Конституції, народний депутат повинен бути громадянином України, жити тут попередні 5 років, мати не менше ніж 21 рік і не мати непогашених судимостей — Ред.). Натомість у законопроекті, поданому до ВР, сказано, що кандидата можуть зняти з реєстрації після винесення йому двох попереджень виборчою комісією.
Ми ж це вже проходили на місцевих виборах торік, коли неугодним владі кандидатам комісії заіграшки організовували ці два попередження. І потім іди, доводь свою правоту в суді, поки вибори не минуть. Я на двісті відсотків впевнений, що якби законопроект із такою нормою потрапив у Венеціанську комісію, вона б його розкритикувала набагато гостріше, ніж той проект, котрий туди направили.
У.Т. Це найбільша з негативних новацій?
Але не єдина. Наприклад, у попередньому проекті було вказано, що спостерігати за виборами мають право ті громадські організації, у котрих цей рід діяльності прописаний в статуті. Це логічно, адже у нас в країні кілька тисяч громадських організацій, від товариства рибалок до товариства кінологів. Мало було б користі, якби чесність виборів контролювали кінологи.
В новому проекті ми цього обмеження не бачимо. Що це означає? Що під соусом демократичності спостереження за виборами хочуть перетворити на профанацію. Хто завгодно зможе “спостерігати”, роботити гучні заяви і дискредитувати процес. Спостереження за виборами просто зведуть до абсурду.
Є зауваження до оформлення бюлетенів. В новому законопроекті чомусь нічого не сказано про захист бюлетенів. Я маю на увазі типографські способи захисту від підробки. Або те, що номери дільниць на бюлетенях тепер вписуватимуть від руки. Раніше передбачалось, щоб номери друкувалися. Таким чином, на кожній дільниці були свої унікальні бюлетені, і з однієї дільниці на іншу їх не вдалось би перекинути.
У.Т.Чи бачите ви шанси виправити цю ситуацію під час розгляду законопроекту в парламенті?
Ну, що тут сказати. М'яч на депутатській половині поля. Ми, звичайно, будемо через депутатів вносити свої пропозиції. Та й самі депутати, я певен, це робитимуть, врешті-решт, у профільному комітеті ВР здебільшого працюють люди професійні й порядно налаштовані. Але ніхто ж не може спрогнозувати, в якій бік при голосуванні махне рука Чечетова.
У.Т. До речі, комітету належить розглядати не лише цей законопроект, а й альтернативні законопроекти від опозиції.
Я вам скажу, що в приватних розмовах самі автори цих проектів визнають, що перспектива у них, скажімо так, безрадісна. Тому провалити недосконалий проект, зареєстрований депутатами більшості, Верховній Раді, швидше за все, не вдасться. На жаль. Але завжди є надія щось покращити. Будемо боротися.