Закон Укради

Владі і не тільки їй, з огляду на те, що робиться в світі, ще треба дожити до тих законів, але це, в черговий раз, доказує її антинародну й антибожу суть. Якщо прості жінки в магазині в селі говорять, що геноцидять народ, то що казати мені: я бачу це з початку 90 х. Повільний і прихований, але однаково невпинний, геноцид. У селах вже нема людей, є оазис смерті, країна смерті. Щось більше від просто людей покинуло її. Тихо і непомітно, як зникає все, саме дороге й улюблене. І настає – не зовсім. Які закони, крім Вкради, можуть бути в тих, хто народилися з цим потягом. Я вже писав про дорогу, яку з нормальної, за сотні млн. гр, зробили в бакаях; це ж не зайди наробили, а свої; за мільярди гривен, так само, засадили ліси, нічого там не висаджуючи, просто переорали раніш обезлісені ділянки, гроші пішли наверх, так само з закупівлями амуніції і зброї, так само – з усим. За вкрадені мільярди побудували лінії оборони, за вкрадену допомогу – нові оборонні заводи і міста для біженців. Хтось поцікавився, як їм жити і де? Здавалося б, війна мала додати совісті й встиду, а вийшло рівно навпаки. Війна ще більше розпалила жадобу, цей внутрішній, первісний, тваринний закон Вкради. З тих пір як на Синаї Бог дав Заповідь Не вкради, людство розвивалось в правильному напрямі, але тут його відмінили і пішли в печерному. Страшнішої профанації держави не бачив світ. Виросло ціле покоління, яке тільки думає, як вкрасти і втекти звідси. Це – доконаний факт, і звідси його ініціативи й гарячкувато свербляча діяльність. Можливість вкрасти викликає найбільше пожвавлення і є стимулом до влади. До нових визначних здобутків. Вже здавалося вкрали все, куди там, завтра можуть вкрасти Небо. Вічність вже вкрали – відміною Бога. Давно вкрали – у самих себе – совість і справедливість, сором і дотримання слова, страх і трепет Бога. Мертві нічого не імуть. Давно вкрали те, що робить людину живою в очах Бога, те, на чому трималось її життя упродовж тисячоліть. Мертві нічого не імуть святого і вкрасти – єдина святиня їх.Те єдине, що надихає, є головним побудженням, ради нього встають і щось корчать з себе, ідуть на роботу й вертають з роботи, народжуються і вмирають, щоб вкрасти. Всі інші цілі давно змарніли перед цим новим, величним, новим комунізмом. Матеріальним раєм із вкраденого будь-де і в будь-який спосіб. Чи інваліда обікрав, чи мільйони злиднів-пенсіонерів, це нікого вже не заторкує, так і треба. Це нікому не болить, крім Бога, і Його накипаючого Гніву. Це нікого не спиняє над загальною могилою. Таємний потяг вкрасти рухає не кудись інакше, а туди. Шлях може бути трохи довший, трохи коротший, кінцева – одна. На те і смертний гріх, щоб він вибраковувавсь смертю. Визнає хто, не визнає, вірить чи не вірить, це не питання віри й знань, а виживання популяції. Особливо, якщо вона краде сама у себе. Позавтрім вкрадуть навіть те, чого нема. Пусти їх в космос, вони украдуть вакуум, пусти під землю – украдуть її порожнечу. Пусти на той світ, цей дух буде красти й красти, поки не вкраде в себе вічність. Вкрасти є головним законом України, а вся говорильня тільки націлена на те, щоб приховати його. Я за те, щоб його офіційно вибити на скрижалях над дверми установ і офісів. Я за те, щоб зробити, нарешті, це чесним і прозорим, щоб ніхто не боявсь і не соромивсь того, що й так всі знають, того, що й так він робить. Я за те, щоб почути цю вимогу часу, щоб звільнити цей стогін мас. Якщо більші срамоти давно зробили нормою, то цей подвиг давним-давно пора. Це, свого роду, звільнення від кріпосного права. Це б звільнило для інших, більш нагальних справ, тих хто сіпається боротись з ним. Як можна боротися з подвигом в очах багатьох? Кожен такий борець виставляє себе тупим і відсталим, тим, кому більше всіх треба, бути такою вороною – це мука мук. Давно зрозуміло, що ця показова боротьба є відведенням уваги від системи, тотального Вкради. Від нового внутрішнього закону, вписаного їх богом. Не треба нікого переслідувати, не треба нікого підозрювати, треба дозволити стабільні суми, як у супермаркетах певних країн, встановити стелю дозволеного в місяць злодійства. Це б заспокоїло і не гнало б так в спину, накрастися побільш. Це б звільнило від мук кривляння голубих злодійчуків. Від болісного роздвоєння їх свідомості. Чомусь ніхто не думає про їхнє приниження і права. Не треба з ними боротися чи в чомусь підозрювати. Це неправильно. Вони – нові святі. Бо могли ж вкрасти все, але ж ні, другим дали. Неправильно в часі повернення до Закону Вкради жити всупереч. Правильно так, як є, бо неможливо онкологію переродити у віддавання. Неможливо ненорму зробити нормою, поки вона сама не виведе себе. Хто не крав і не краде, той гибіє як я. Вони вкрали навіть мідні тази, якими накрилися їхні реформи. Коли еліта злодіїв витісняє повністю одиниці чесних, коли бреше й бреше, бреше й приховує реальність, бреше, як кінь воду у спеку п’є, тоді настає те, що є. Коли тільки красти, красти, красти, Бог приходить і відбирає знаєте що? Життя. Завершив великий рукопис, який поки що неможливо звести в одне. Стоїть безсніжний сухий і дуже неприємний холод. Земля промерзає все глибше і сушить листя на ній. Мороз висушує вологу з посівів, дерев, все мерзне і їжачіє, як голий на морозі. Коли сніг, не так холодно. А це мовби холод самої смерті. І такий ж холод стоїть у духовному світі, я бачу його й там, і такий ж холод – у стосунках і відчутті майбутнього. Людина людині стає, як мертва колода колоді. Вмерзлі в землю, цілий лісосклад, а ніхто нікого не провідає, ніхто ні до кого не зайде, ніхто нікого не сприймає, тільки коли хтось мре, питають, “ти чув? такий то вмер”, і так я взнаю, кого з людей ще не стало. Якби не горілка й звіряче харчування, могли б жити ще по 20-30 років, набагато міцніші мене. Народжені для земного, пристосовані до простого життя. Непристосований і слабший працює інтелектуально і робить земну роботу. Перше взагалі не вважається роботою. Яка це праця, народити думку, сформулювати її, звести в єдину цілість, єдину науку, знає тільки той, хто віддасть їй життя. Мільйони голів не подужають її секунди. Все це робить голод і життя згідно букви й Смислу Законів Бога. Правильний спосіб життя і є правильним християнством. Нікого не агітуючи, показую це на собі. З 17 робив у шахті, все життя і в 63 щоночі працюю на рідну країну по 10 і більше годин. Кому заважає Бог ще? Що їм не дає, не красти, а віддавати, те краще, що здобули у Бога. Хто, який вражина, сатана, заважає жити чесно? Розпад зв’язків, розпад усього є показником відсутності Любові, це вона вистуденіла через тотальне беззаконня. Поки народ не доросте, що краще віддати, а не вкрасти, поки ніхто цього не втовкмачить, йому нема звідки ждати кращу владу. Кращого життя. Влада не плодиться десь окремішньо від нього. Якщо ніколи не доросте, новий закон поглине все. Якщо українці не переможуть злодійство, воно переможе їх. Якщо потяг віддати, робити добро, не переможе добро собі, тут не поможе ніщо. Тисячі америк і трампів тут безсилі. Реалії скорботні, особливо це чується глухозим’ям в селі. Та, попри все, не вдаючись в деталі, виконуєм те, на що Бог послав.
Скоро й багатим і бідним буде не до автомобілів.
Бог урівняє все Своїм масштабом діянь.