Світові ЗМІ звернули увагу на події, що розгорнулися навколо скандального польського закону про Інститут національної пам'яті, який Сенат Польщі прийняв без поправок у ніч на 1 лютого. Документ передбачає кримінальну відповідальність за висловлювання про причетність поляків до Голокосту та пропаганду так званої "бандерівської ідеології". Цей закон викликав занепокоєння в Ізраїлю та України.
Іноземні журналісти вважають, що ухвалена ініціатива є націоналістичним ходом правлячої партії «Право і справедливість», яка применшує участь поляків у Голокості та здійснює політичні напади на Україну через «волинське питання».
Тиждень.ua відслідковував, як відреагували на новий польський закон провідні світові ЗМІ, та чи звернули увагу зарубіжні журналісти на частину закону щодо так званого «бандеризму».
Bloomberg
Зокрема, американське видання вважає, що основною причиною таких історичних суперечок навколо польського закону є наслідки Другої світової війни.
«Історик Тімоті Снайдер влучно назвав Польщу, Україну, Білорусь, Балтійські країни та Росію «кривавими землями», адже Друга світова війна досі активно обговорюється. У зв’язку з цим збільшується спокуса змінити законодавство, що стосується історії. Саме тому Польща прийняла законопроект, який зіткнувся з обуренням в Ізраїлі та частиною глобальної єврейської громади», – зауважило видання.
Однак, у статті досить неоднозначно реагують на українське питання в даному законі.
«Україна у 2015 році прийняла закон, який зобов'язує громадян вшанувати українських націоналістів Другої світової («Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті» – Ред.), які співпрацювали з нацистами та брали участь у геноциді євреїв та поляків. Польща з цього приводу звинувачується в тому ж законопроекті, який викликав також обурення ізраїльтян, щоб заборонити українську націоналістичну ідеологію», – наголосили у Bloomberg.
Зазначається, що польські законодавці створюють невизначеність для істориків, адже тоді їхні праці будуть тлумачитись як «приписування відповідальності за нацистські злочини польському народу».
Читайте також: "Історична суперечка". Що відомо про закон Польщі щодо заборони "бандеризму"
«Якщо поле битви не може бути очищене, воно може принаймні бути вільним від законодавчих перешкод. Таким чином, аргументи, швидше за все, ніколи не вийдуть за рамки розлючених твітів», – додали у виданні.
The Guardian
Журналіст британської газети Джонатан Фридланд назвав очевидним той факт, що даний законопроект є націоналістичним ходом правлячої партії «Право і справедливість».
За його словами, закон виходить набагато ширше своїх повноважень, аніж повинен.
«Польща намагається заборонити будь-які припущення, що польська нація була відповідальною за нацистські злочини, вчинені Третім рейхом. І ось тут все складніше. І не забуваймо польську «синю поліцію», яка стояла на сторожі багатьох гетто і була відповідальна за багато інших єврейських смертей. Під німецьким командуванням, можливо, вони були у безвихідному становищі. Справа в тому, що складні та морально заплутані судження вимагають чесної розвідки та відкритої дискусії. Це не може відбутися під загрозою переслідування. Новий закон дає звільнення історикам. Але хто визначить, хто є істориком?», – стверджує журналіст.
У свою чергу, представник The Guardian висловився стосовно заходів, що криміналізують заперечення Голокосту.
«Я виступаю проти нових законів Польщі, я виступаю проти будь-яких заходів, що криміналізують заперечення Голокосту. Не тому, що я не знаходжу таке заперечення марним. Але тому, що правда є рослиною, яку не можна захистити, тримаючи її в тіні закону. Вона може процвітати лише з відкритих місць, щоб бути впевненим, що вона здатна дихати, зростати і жити», – йдеться у статті.
The Washington Post
Найбільша газета Сполучених Штатів стверджує, що новий законопроект – це «історична політика» Польщі, яку польський уряд веде ще з часів переходу від комунізму до демократії.
«Його мета полягала в тому, щоб підкреслити польські страждання від рук зовнішніх сил і мінімізувати польську співучасть або злочини – формувати розуміння та пам'ять про минуле Польщі, щоб зміцнити свою нинішню політичну ситуацію. З цією метою країна створила закон про Інститут нацпам’яті і почала звертати увагу на минулі трагедії таким чином, щоб досягти моральних та політичних результатів», – допускають у статті.
Водночас журналісти видання навели велику кількість аргументів, що б підтвердити теорію «політичного підтексту» закону й його маніпуляції.
«Польща неодноразово зверталася до Німеччини з проханням про відшкодування збитків у зв'язку з Другою світовою війною. У 2007 році польський прем'єр вимагав додаткових прав голосу в Європейському Союзі, оскільки під час війни Польща зазнала таких великих втрат. У липні 2016 році польський парламент проголосував за визнання масових вбивств поляків українськими націоналістами як геноциду(«Резолюція Сейму Республіки Польща у справі віддання данини жертвам геноциду, вчиненого українськими націоналістами щодо громадян Другої Речі Посполитої в 1943-45 роках», – Ред.). Правляча партія є сильним віруючим у цю політику», – повідомили у статті.
Також Польща захищає націю від звинувачень у минулих правопорушеннях, особливо в ході Голокосту: «у 2004 році Міністерство закордонних справ Польщі розпочало кампанію зі зв'язків із громадськістю проти "польських таборів". Міністерство здійснювало спостереження за іноземними засобами масової інформації за нав'язливими висловлюваннями, вимагало виправлень, вело оцінку своїх перемог на веб-сайті та організовувало інструкції для окремих громадян, які хочуть навчитись реагувати на «образливі» заяви у закордонних ЗМІ.
Financial Times
Автор публікації Тоні Барбер теж дотримується думки, що законопроект будувався на політичному підґрунті.
«Новий законопроект уряду, який вже піддавався критиці з боку ЄС, підриває верховенство права. І як не соромно експлуатувати націоналістичні теми з політичної вигоди», – написав він у статті.
Крім цього, Барбер висловив занепокоєння через українське питання в новому законі.
«Законопроект також зазнає нападу на Україну, оскільки він спрямований на те, щоб зробити незаконним судження людей, які заперечують вбивство поляків українцями у війні, яка мала місце в середині 1940-х років в прикордонних областях Східної Галичини та Волині. Цей елемент законопроекту свідчить про ширшу націоналістичну програму польського уряду», – наголосив журналіст.