Пріоритетними напрямками Трамп назвав захист американського бізнесу через інструменти торгівлі, обмеження нелегальної імміграції, податкову реформу та заміну плану медичного страхування Obamacare.
У питанні торгівлі Трамп планує домогтися «взаємності» в угодах про зони вільної торгівлі між США та іншими країнами, тобто запровадити ввізне мито на імпортні товари, які раніше в межах цих угод не оподатковувалися. Як приклад Трамп згадує Угоду про північноамериканську зону вільної торгівлі (NAFTA) і називає її «однобокою», тобто такою, що грає на користь Канади і Мексики, але не США. «Я збирався припинити дію NAFTA минулого тижня (про такі плани Білий дім оголосив у кінці квітня – Ред.)… на шість місяців… Але тоді інформація про це поширилася і вони (прем’єр міністр Канади та президент Мексики – Ред.) подзвонили мені з інтервалом у десять хвилин». За словами Трампа, Джастін Трюдо і Енріке Пенья Нієто запитали його, чи можливо переглянути угоду, а не скасовувати.
«Наразі у США торговий дефіцит із Мексикою становить майже $70 млрд. З Канадою – близько $5 млрд. 35 років тривають переговори з приводу деревини, що імпортується з Канади… для США це було жахливо», – каже у інтерв’ю Трамп.
До слова, за даними Офісу торгового представника США, у 2016 році дефіцит торгівлі американськими товарами з Канадою становив $12,1 млрд, а профіцит у торгівлі послугами з Канадою – $24,6 млрд.
Також Трамп назвав «жахливою» торговельну угоду з Південною Кореєю, над якою працювала Гілларі Клінтон.
Як конкретно має виглядати переглянута NAFTA, Трамп не сказав.
Утім, президент США не впевнений, що його концепція зміни у торгівлі США означає також безповоротну зміну в позиції Республіканської партії з питань торгівлі.
Читайте також: Нова ядерна бомба Дональда Трампа
Стосовно імміграції, Трамп пояснив, що хоче «зупинити нелегальну імміграцію…, але прагне, аби люди їхали до країни легально, в залежності від своїх заслуг».
«Потужні такі системи мають дві країни – Австралія та Канада. Мені вони подобаються, адже ці системи дуже сильні, дуже хороші… Я цілком хочу, аби до нас приїжджали талановиті люди… які будуть робити тут свій внесок… а не будуть отримувати будь-яких субсидій у нашій країні щонайменше протягом п’ятирічного періоду», – сказав Трамп.
Коли йдеться про плани з реформування податкової системи США, перше питання журналіста прозвучало так: «Ви не проти, якщо ваш план податкової реформи збільшить бюджетний дефіцит США?». Коли Трамп представив свій план переформатування американських податків, у ньому він закликав до різкого скорочення податків, але запропонував скромне збільшення альтернативних надходжень до бюджету, які б мали компенсувати недодані фіскальні платежі. За оцінками економістів, яких опитали для матеріалу New York Times,за наступне десятиліття бюджетний дефіцит США (нинішній Майя Маꥳнес із Комітету за відповідальний федеральний бюджет назвала «уже найгіршим за весь час з Другої світової») зросте в результаті на трильйони доларів. «Це називається «вливанням у зростання», – відповів Трамп. – Якщо цього не робити, то податків ніколи не знизити». Частково компенсувати втрату надходжень від такого кроку Трамп сподівається скороченням витрат на охорону здоров’я, обумовлену в його законопроекті на заміну системи Obamacare.
Читайте також: Після атаки. Тріумф Трампа та нові загрози
«Економічне зростання за адміністрації Трампа може збільшити надходження до бюджету на $2 трлн за десятирічний період. Тож такі стимуляційні заходи в короткостроковій перспективі ведуть до зростання далі» – додав міністр фінансів США Стівен Мнучин, який теж був присутній на інтерв’ю.
«Якщо наші компанії виїжджають з країни, то роблять вони це з багатьох причин, але одна із серйозних – це те, що настільки високі податки, – пояснив свою позицію Трамп. – Коли вони виїжджають будь-куди, то звільняють усіх працівників у США, сподіваючись, що збиратимуть машини чи кондиціонери деінде, а тоді везтимуть цей продукт до нашої країни без податку. Такого більше не буде. За це їм доведеться заплатити величезне мито, близько 35%», – додав він.
Ще одне заплановане нововведення – спрощення процедури репатріації коштів, які компанії заробили за кордоном.