Розробники звіту зазначають, що гроші, витрачені на скорочення витрат енергії в державних закладах принесуть користь не раніше як за 50 років, а у деяких випадках лише за 150 років.
Аудитори встановили, що на те, щоб вигоди від енергетичної ефективності перевищили витрати на її досягнення знадобиться від 288 до 444 років.
«Країни-члени переважно використовували ці гроші на ремонти приміщень, в той час як енергоефективність була в кращому разі на другому плані», – зазначив один з авторів звіту Геральд Вогербауер
Як зазначається у дослідженні, Чехія, Італія та Литва сукупно на енергозбереження отримали найбільшу частку грошей – €1 млрд у 2011 році. В той же час ремонти та будівництва в Литві та Італії починалися без попередньої оцінки та аудиту й без врахування конкретних вимог для поліпшення ефективного використання енергії. І лише у Чехії здобуті результати задовольнили вимогам ЄС.
В той же час, як йдеться у звіті, частково у неефективному використанні коштів винна Європейська Комісія, яка не вимагає від країн-членів належно обґрунтовувати використання коштів.
Аудитори прогнозують, що за збереження нинішньої політики ЄС не вдасться досягти скорочення споживання енергії ЄС на 20% до 2020 року, а лише на 9%.
«Комісія не контролює наскільки ці заходи впливають на досягнення мети 2020 року щодо економії енергії, а також не передбачила використання цих показників в сфері енергоефективності», – йдеться у дослідженні.