У перший день березня Путін протягнув через Раду Федерації РФ рішення ввести російські Збройні сили в Україну, де-юре оголосивши війну. Богу дякувати, ця інтервенція в нашу країну поки що обходиться без кровопролиття й більше нагадує окупаційну провокацію, ніж війну. Та це не знижує кінцевих ризиків для українців, тож жорстка реакція Заходу на дикунські витівки Москви не забарилася. Росія вже зараз починає платити за них ціну, що в підсумку може виявитися захмарною.
Поки бюрократи з європейських, американських та міжнародних організацій намагалися дослідити суть подій минулого вікенду, щоб зробити максимально зважені заяви, першим відповідь Путіну дав фінансовий ринок. У понеділок відкриття фондових майданчиків Росії супроводжувалося справжнім обвалом: значення Індексу РТС у мінімумі знизилося на 14,2% порівняно із закриттям у п’ятницю. За один день Індекс акцій широкого ринку MICEX BMI (включає акції 100 найліквідніших російських компаній) зазнав втрат капіталізації на понад 2,5 трлн руб. ($68,9 млрд). Після повідомлення про війну інвестори поспішили скоротити позиції в акціях, щоб вона не з’їла їхніх капіталів, тож результат закономірний.
Читайте також: Про відмінність тероризму від збройної агресії
Фондовим ринком паніка не обмежилася. Продавши цінні папери, інвестори спробували миттєво конвертувати отримані рублі у тверду валюту, що поширило обвал на валютний ринок. Курс рубля до долара протягом дня впав на 2,9% у мінімумі порівняно із закриттям у п’ятницю. Спроби вивести капітал із Росії були такими масовими, що мали миттєві наслідки для банківської системи. Центробанк РФ підняв ключову (облікову) ставку до 7,0% із 5,5% і збільшив граничну величину валютних інтервенцій із $350 млн 28 лютого до $1,5 млрд 3 березня. Хоча девальвація російського рубля до американського долара триває від початку року й уже з’їла 11,3% вартості дерев’яного, тамтешній центробанк досі утримувався від таких різких кроків. Понад те, через проблеми з ліквідністю банківської системи, які виникли внаслідок раптового відпливу капіталу з РФ, регулятор був змушений провести аукціон РЕПО, на якому у вівторок роздав російським банкам 2,4 трлн руб., ($64,8 млрд) рефінансування. Якщо приміряти пропорцію цієї суми до золотовалютних резервів ($499 млрд на 1 лютого 2014-го) на Україну, то виявиться, що в нас так багато рефінансування НБУ не роздавав з часів кризи 2008–2009 років. Отже, фінансова ситуація в Росії складна, а відповідь ринку на витівки Путіна виявилася асиметричною.
Інвестори на поведінку Москви почали реагувати ще раніше. Вони вже давно й досить наполегливо, хоч і поступово забирають гроші з країни.
Читайте також: Острів Крим: хроніка неоголошеної війни
У 2014-му ця тенденція лише посилилася. У результаті від початку року до 26 лютого глобальними фондами було виведено з російських акцій $2,24 млрд, а це 55% коштів, виведених за весь 2013-й. Відплив, вочевидь, триватиме, а внаслідок оголошеної Путіним війни ще й пришвидшиться. І хоча вже у вівторок російський ринок акцій відіграв половину понеділкового падіння, загальний курс на обвал зберігається. Власне, саме через виведення капіталу з Росії починаючи з лютого 2013-го знецінюється рубль, що за неповний рік з’їло 22,6% вартості дерев’яного. Прикметно, що відплив капіталу та девальвація російської нацвалюти корелюють із подіями в Україні. За тиждень із 22 по 29 січня, коли українська революція мала перші жертви, із російських акцій виведено пікові $615 млн, а рубль просів на 3,4%. За період 17– 26 лютого, коли в Києві сталося криваве побоїще та змінилася влада, цифри становили відповідно понад $250 млн і 2,4%. І ось тепер ще один різкий стрибок. Отже, ринок рублем карає Путіна та його олігархів. Останні, втрачаючи свої статки на очах, у певний момент можуть висловити незадоволення політикою президента Росії.
Відповідь фінансового ринку на агресію Росії може бути лише дещицею тієї ціни, яку заплатять російський «імператор», олігархи і в кінцевому підсумку ні в чому не винні прості росіяни. Хоча вона стала першою ластівкою з числа тих проблем, які може мати Росія, але, вочевидь, не останньою. Міжнародна спільнота активно і злагоджено виступила на підтримку України в конфлікті з РФ. Так, саміт Великої вісімки в Сочі скасовано. Журнал
The Economist після кривавої бійні в Києві висловив напівприпущення, напівпобажання щодо того, аби Росію взагалі виключили з G8 і повернулися до давнього формату G7. Тоді цей заклик викликав іронію – тепер його серйозно обговорюють у багатьох країнах і він видається досить реальним.
Читайте також: Світ про окупацію Криму: пошук інструментів впливу на РФ, страх війни та фактологічні помилки
Виключення з будь-яких організацій – це не надто переконливий аргумент для того, щоб Москва відступила. Значно переконливішими можуть бути санкції країн Заходу до РФ та окремих росіян. Штати вже заявили, що припиняють будь-яку співпрацю з Кремлем у торговельній, інвестиційній та військовій галузях до вирішення конфлікту навколо України. Понад те, Вашингтон готує широкий спектр економічних та політичних санкцій, які може запровадити вже цього тижня. Москва обіцяє відповісти, але що вона може? Хіба що обмежити постачання нафти (12% глобального ринку) та природного газу (до 20% глобального ринку) розвиненим країнам, але тоді вона недоотримає нафтодолари і, не виключено, втратить контроль над внутрішніми соціально-економічними та зовнішніми політичними процесами, необхідний для підтримання порожніх імперських амбіцій Кремля.
У західних ЗМІ довкола можливих санкцій для РФ також ведеться жвава дискусія. Доходить навіть до, на перший погляд, дуже ефективних пропозицій. Наприклад, агенція Bloomberg пропонує ввести заборону подорожувати Європою та Штатами кільком сотням російських бізнесменів, які вже звикли там жити та відпочивати й почуваються в цих країнах як у себе вдома. Наближеність олігархів до Путіна й залежність від власних сімей, які здебільшого проживають у країнах Євросоюзу, мають зробити такий крок ефективним. Захід також може заморозити активи росіян, розміщені в США та ЄС, які оцінюють у $100 млрд. Або принаймні розслідувати незаконні операції російських банків із кореспондентами з Кіпру, Лондона чи Карибських островів. Навіть розмови про такі санкції можуть протверезити Путіна, не кажучи вже про їх утілення в життя, яке, наприклад, уже перетворило Януковича з президента на вигнанця.
Події останніх днів мають вселяти оптимізм в українців. Наші військові не піддалися провокаціям у Криму. Наші громадяни продемонстрували єдність, різко засудивши наміри Путіна. Захід злагоджено й потужно піднявся на наш захист, тож Путін змушений був давати прес-конференцію, на якій ніби виправдовувався перед усім світом за необдуманий крок. Утім, хай там як розвиватимуться події далі, ціна окупації України видається справді захмарною. Але те, що це ціна за вільну Україну й за можливість для українського народу розвиватися та назавжди вийти з імперської орбіти, зачаровує й надихає.