Видання The Financial Times опублікувало статтю, автори якої закликали приватних кредиторів України піти на зустріч Києву в його боротьбі за фінансову життєздатність країни, наголосивши, що реструктуризація та списання частини боргу є найкращим виходом для всіх сторін.
Згодом на шпальтах цього ЗМІ з'явився відкритий лист Спецкомітету представників приватних компаній-власників українських бондів, у якому скорочення боргу України назвали «хибним шляхом». Підписантами публікації стали представники компаній T Rowe Price, TCW, Franklin Templeton та BTG Pactual.
Приватні кредитори зауважили, що спільно з МВФ надавали «довгострокову підтримку Україні», забезпечуючи країну капіталом для створення «життєво необхідної інфраструктури» та «реалізації реформ». Крім того, на думку інвесторів, фінансове становище України дозволяє їх виконати зобов’язання, а скорочення боргу стане «невірним сигналом» для світового фінансового ринку.
«Наша (приватних компаній-власників держборгу України – Ред.) пропозиція щодо реструктуризації відповідає всім критеріям МВФ і передбачає скорочення відсоткових виплат та погашення заборгованості на $ 16 млрд – не набагато менше, ніж $17 млрд нових кредитів, запропонованих МВФ», – йдеться у публікації.
«Комітет погодився змінити умови, висунувши пропозицію, яка демонструє співучасть і забезпечує довгострокову вигоду для всіх сторін…З $ 70 млрд боргу країни загалом $ 22 млрд пропонують реструктуризаувати. Таким чином тягар буде розділеним, а не знятим взагалі. Комітет має намір зіграти свою роль у підтримці України в її нинішньому становищі, і прагне переговорів задля прийняття швидкого рішення», – резюмували у зверненні.
За даними Reuters, Росія не планує переговорів щодо реструктуризації українського держборгу.
«Ми не ведемо таких переговорів і не плануємо робити цього», – цитують у публікації міністра фінансів РФ Антона Сілуанова.
Крім того, Reuters зазначає, що економіку України до межі банкрутства довели «роки безгосподарності та конфлікт з проросійськими сепаратистами», а переговори з кредиторами зіпсувало те, що український Мінфін наполягає на скорочення основних облігацій.
«Позиції Києва підкріпив МВФ, який минулого тижня заявив, що продовжуватиме кредитувати Київ, навіть якщо боргові переговори не матимуть успіху», – резюмують у статті.
Видання Bloomberg цитує українського президента Петра Порошенка, який назвав хабарем $ 3 млрд кредиту, які Кремль надав уряду екс-прем’єра Миколи Азарова.
«Порошенко заявив, що гроші були надані, щоб втримати Україну в зоні впливу Росії і застерегти від торговельної угоди з Європейським союзом, хоча утримався від заяви, що уряд не збирається повертати ці кошти», – зазначили у статті.
Разом з тим у публікації наголошують, що Порошенко пообіцяв, що Україна «демонструватиме відповідальність» в цьому питанні, а Росія може розраховувати на таке ж ставлення до себе, як і у випадку із іншими кредиторами.
Видання Swissinfo пише про те, що списання частини боргу приватними кредиторами може застерегти іноземних інвесторів від того, щоб вкладати кошти в Україну. У статті зазначають, що, за підрахунками відомого фінансиста Джорджа Сороса, Україна потребує щонайменше $55 млрд іноземних вливань.
«Примус інвесторів проковтнути втрати підвищує ризики щодо обмеження доступу України та її компаній на ринок капіталу», – цитують у публікації джерело, знайоме з процесом переговорів.
Видання Huffingtonpost пише про те, що МВФ підтримує Україну в переговорах із приватними інвесторами, однак відмовляється в подібній ситуації допомогти Греції.
Автор публікації наголошує, що Греція не приймала закон, який дозволяє накласти мораторій на виплату боргу та не погрожувала не повертати заборгованість, МВФ чітко підтримує кредиторів Греції.
«Підтримка Міжнародним валютним фондом країни-боржника на зразок України, є екстраординарним явищем», – зазначають у статті.
«Дійсно, Україна не є членом Європейського Союзу, не входить до єврозони, як Греція. Україна більше, ніж Греція, співпрацює з МВФ, і не настільки погрузла в боргах. Але є ще одна відмінність між цими країнами, яка могла б бути ще більш значною. Росія не вторгалася до Греції», – йдеться у публікації.
Автор статті стверджує, що законність вибіркової позиції МВФ залишається під питанням і може непокоїти виборців у демократичних країнах.
«Те, що МВФ сприяє Україні, ігноруючи Грецію, відображає фінансову політику, як це було заявлено, чи базується на прихованих політичних мотивах?», – резюмують у публікації.
Читайте також: Найгучніші дефолти останнього двадцятиліття: Аргентина, Росія та реструктуризація боргу Греції
Лауреат Нобелівської премії з економіки, професор Колумбійського університету Джозеф Штігліц та дослідник бізнес-школи при Колумбійському університеті Мартін Гузман у своїй статті для ресурсу Project Syndicate пишуть про те, що ситуація з Україною демонструє необхідність спеціальної міжнародної угоди, якою керуватимуться для вирішення питань зовнішніх боргів.
Науковці стверджують, що нові норми міжнародного права не повинні дозволяти державам добровільно відмовлятися від своїх прав та суверенного імунітету. Крім того, закон повинен обмежувати вплив роботи демократичного уряду на його наступників. На думку авторів публікації, це повинно стримати недалекоглядних політиків від необачного фінансування «глибоко корумпованих урядів, на зразок поваленого в Україні режиму Януковича» за рахунок майбутніх поколінь.
«Це означає, що регулювання реструктуризації суверенного боргу не може провадити Міжнародний валютний фонд, який занадто тісно пов’язаний з кредиторами (і сам є кредитором)», – наголошують економісти.
Читайте також: Bloomberg оприлюднив календар погашення зовнішнього боргу України на 2015 рік