Боротьба з російською агресією є не єдиним фронтом України у боротьбі за своє виживання. Держава потребує фінансової допомоги, однак Захід зважиться на неї за умови, що офіційний Київ доведе свою готовність змінити систему. Про це пише у своїй статті для видання The Foreign Policy американський журналіст Крістіан Керіл.
«МВФ виявив величезну різницю між сумою обіцяного фінансування для Києва і його ймовірних потреб. Втрата важливих промислових регіонів, які наразі контролюють сепаратисти і проблеми з російським експортним ринком посилюють економічну кризу в Україні. Сума дефіциту є приголомшливою – $ 15 млрд», – пише автор, наголосивши, що якщо грошей не знайдуть, Київ постане перед вибором між жорстким скороченням державних витрат та дефолтом.
«Однак країни Заходу не налаштовані виділяти більше коштів. Їх турбує те, що Київ досі не довів свою готовність вирішувати власні проблеми», – зазначає Керіл.
За його словами, оптимізм вселяють рішучі заяви прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка щодо реформування країни.
«Він (Яценюк – ред.) пообіцяв скоротити державні витрати на цілих 10 відсотків. Можливо, найважливішою є обіцянка реформувати роздутий енергетичний сектор, відсутність рішучих змін в якому підтримує фатальну залежність України від імпорту природного газу з Москви», – пише Керл, додавши що у минулому російсько-українські газові угоди були досить сумнівними і сприяли незаконному збагаченню причетних до них посадовців.
Журналіст наголошує, що відмова від старих корупційних схем не лише допоможе врівноважити фінансовий стан України, а й підніме її міжнародний авторитет.
«Кілька днів тому 50 експертів з низки країна Європейського Союзу почали працювати над широкою програмою з впровадження верховенства права в Україні, яка передбачає реформування судової системи та правоохоронних органів. Ще цікавіше, що в НАТО заявили про заснування п'яти цільових фондів для реформування української армії. Замість того, щоб просто перерахувати гроші військовій організації (яка має довгу історію зловживань), структура трастового фонду дозволяє донорам наполягати на реформах, зберігаючи контроль над ресурсами», – йдеться в статті.
На думку Керіла, саме такий підхід варто застосовувати в програмі широкої допомоги Україні, адже безпосередній нагляд за реформуванням країни зміцнюватиме довіру кредиторів.
«Вперті американські і європейські політики допомагатимуть більш охоче, якщо знатимуть, що гроші насправді витрачають за призначення», – переконує автор.
«Захід повинен діяти. І це можливо за умови, якщо лідери у Вашингтоні, Брюсселі, Лондоні та Берліні зрозуміють, що важливішим є не військовий конфлікт на сході Україні, а реформаторські зусилля в Києві…Якщо українці продемонструють прогрес в реформуванні своєї країни, то вони заслуговують на нашу щедру підтримку. І чим швидше це станеться, тим краще», – резюмував журналіст.
Вразивши санкціями Росію, Захід продемонстрував свою прихильність до України, однак перед українським урядом постає серйозна загроза – дефіцит бюджету. Про це пише для видання The Foreign Policy журналістка Джаміла Тріндл.
«Коли справа дійшла до економічної битви за Україну, Захід готовий бити по гаманцю Росію, однак спонсором до Києва ставати не поспішає», – пише авторка, додавши, що МВФ стурбований тим, що українська казна постала перед $15-мільярдним дефіцитом.
«МВФ не готовий заткнути пролом самостійно. Посадові особи Фонду досі перебувають в Україні, вивчаючи справи Києва, однак їх прес-секретар Вільям Мюррей заявив, що інші країни також повинні підключитися», – зазначає Тріндл.
«Американські законодавці ухвалили законопроект, щоб натиснути на президента Барака Обаму і накласти більше санкцій на російські компанії, однак щодо порятунку України суттєвих програм не пропонують. Європейські лідери обговорюють виділення фінансової допомоги Києву, однак наполягають, що український уряд в першу чергу повинен пришвидшити реформування економіки країни», – йдеться в статті.
Крім того, авторка цитує економіста Роберта Кана, який заявив, що припущення МВФ щодо того, як діятиме Росія і як це вплине на Україну, були надто оптимістичними.
«Програма МВФ для України була приречена на провал з самого початку. МВФ втрутився, щоб подолати розрив і принести стабільність в неймовірно складній політичній ситуації навесні, але марно було прогнозувати, як розвиватиметься конфлікт. У той час як більшість політичних аналітиків розглядали анексію Криму і російське вторгнення в СхіднуУкраїну як шлях до замороженого конфлікту, МВФ не взяв цього до уваги…Якщо ж ми дійсно хочемо зупинити Путіна, родних санкцій недостатньо», – зазначив Кан – старший науковий співробітник Ради з міжнародних відносин. Він переконаний, що МВФ повинен надсилати в України гроші, адже без цього економіка країни може обвалитися.
«До цього європейська та американська підтримка була незначною. Сполучені Штати гарантували позику в розмірі $ 1 млрд для України ще навесні, але відтоді надсилали лише дріб’язок у вигляді солдатських пайків солдатів та гуманітарної допомоги. МВФ розщедрився на $4,6млрд із $17 млрд», – зазначила Тріндл, додавши, у 2014 році внаслідок обвалу на ринку нафти та західних санкцій російський рубль по відношенню до долара втратив у ціні 14%, однак українська гривня постраждала ще більше.
Доки Путін намагався грати в стратегічні ігри з Заходом, російська економіка обвалилася. Про це пише для американського видання The Washington Post економічний оглядач Метт О'Браєн.
«Це класичний приклад кризи на ринках, що розвиваються. По суті, економіки Росії не існує – є величезний бізнес з експорту нафти, який субсидує все інше. Саме тому поєднання збільшення поставок зі США і зменшення попиту в Європі, Китаї і Японії стало таким ударом», – йдеться в статті.
«І буде тільки гірше. Росія потрапила в економічну пастку: для росту економіки потрібні нижчі процентні ставки, однак компанії потребують високих ставок, щоб підштовхнути вгору курс рубля і зробити позичені долари не настільки дорогими. Щоб вони не робили, справі не зарадиш. Якби вони залишили низькі процентні ставки, рубль продовжив би падіння, інфляція б зростала, а великі корпорації зазнали дефолту…», – пише О’Браєн, зазначивши що такий варіант був би менш болісним для РФ.
«Замість цього, Росія зробила вибір на користь підвищення ставки з 10,5 до 17 відсотків одним махом. Це приведе вмираючу російську економіку до глибокої рецесії – центральний банк вже оцінив збитки економіки з 4,5 до 4,7 відсотків, якщо нафта залишиться на рівні $ 60 за баррель, однак але вони не змогли зупинити вільне падіння рубля. Росії, ймовірно, доведеться контролювати капітал, щоб підтримати курс рубля, і, можливо, навіть просити допомоги в МВФ», – йдеться в статті.
За словами О’Браєна, потужність сучасної Росії, як раніше СРСР, підтримували високі ціни на нафту.
«У 1970 році ми зробили помилку, вважаючи, що вторгнення СРСР до Афганістану означало наш програш в холодній війні. Насправді ж вони наткнулися на своїй В'єтнамі і насилу могли прогодувати свій народ, доки ціна на нафту залишалася високою», – пише автор.
«Історія повторюється, тільки без марксизму-ленінізму. Путін міг дозволити собі вторгнення в Грузію і Україну, за умови потрійної ціни нафти, але не тоді, коли вона зменшилась удвічі. Тепер Росія нічого не може собі дозволити. Путін міг грати в шахи, а ми граємо в шашки, та й то – якщо позичимо йому грошей на ще одну партію», – резюмував О’Браєн.
Британське видання The Telegraph пропонує заробити на падінні режиму президента РФ Владіміра Путіна. В одній з публікацій повідомляється, що букмекерська компанія Paddy Power приймає ставки на те, що Путін буде усунутий зі свого поста до кінця наступного року. За даними The Telegraph, наразі ставки на це приймаються за співвідношенням один до 16.
Крім того, у Paddy Power можна поставити на падіння російської валюти до рівня 100 рублів за долар до кінця наступного року (шанс – чотири проти семи), відмова Путіна від проведення чемпіонату світу з футболу в 2018 році – один до 25, відмова Путіна від Криму – один до 50.
Також можна робити ставки на декілька різних варіантів курсу рубля відносно долара наприкінці 2015 року.