Валентин Гонтар із позивним «Прапор», ветеран АТО з батальйону «Донбас», загинув від вибуху гранати у Святошинському районі Києва. Тіло знайшли 4 серпня близько 16 години біля озера Нивка в селищі Катеринівка.
.jpg)
Біля тіла виявили вирву. Як повідомили в поліції Києва, експерти припустили, що чоловік накрив собою гранату, а після вибуху його відкинуло. Біля нього знайшли елементи гранати, документи та особисті речі.
Валентинові Гонтарю було 44 роки. Він, кадровий військовий, морпіх. Під час першого штурму Іловайська, 10 серпня 2014 року, його група потрапила в засідку, Валентин отримав контузію та поранення в руку.
Після повернення з війни Валентин разом з дружиною Віталіною Масловою займався проектом «Творча криївка» для реабілітації ветеранів АТО. Вони жили у Криворівні Івано-Франківської області.
У день загибелі Валентина їхньому з Віталіною синові Назарові виповнився один рік. Саме з усіх цих причин рідні та друзі не вірять у самогубство ветерана.
Як повідомив у коментарі Тижню адвокат Андрій Шипика, справу перекваліфікували на «умисне вбивство» після проведення певних слідчих дій.
«Спочатку слідчі не мали ніякої інформації і доказів, тому що не було змоги їх отримати. Але вчора (7 серпня – Ред.) були проведені слідчі дії, за результатами яких слідчий дійшов висновку, що це умисне вбивство», – розповів адвокат.
Андрій Шипика як захисник не зміг повідомити подробиць справи, оскільки зараз триває слідство.
«Все, що потрібно зробити, ми зробили, тому на сьогодні справа кваліфікується як умисне вбивство», – сказав він.
Наталія Барська, активістка, подруга родини загиблого, розповіла Тижню, що справу перекваліфікували після довгої розмови зі слідчим.
За її словами, після приїзду в Київ Віталіни Маслової до справи залучили адвоката Андрія Шипику. Після тривалої бесіди зі слідчим, яка тривала понад чотири години, з’ясувалося, що у Валентина не було мотивів до самогубства.
Барська стверджує, що Гонтар був щасливим у шлюбі. У день, коли його знайшли, його дитині виповнився рік. Крім того, він займався улюбленою справою, влаштувавши реабілітаційний центр для бійців АТО.
«Але найголовніше – за три дні до вбивства він перестав виходити на зв’язок з друзями та родиною, що для нього надзвичайно нехарактерно. Зазвичай він телефонує Віталіні близько 20 разів на день, це зафіксовано», – зазначила активістка.
«Йдеться про те, що він день перебував три дні в такому місці, звідки не міг подзвонити дружині, або його утримували насильно, або ж з ним відбувалося щось неймовірне», – додала Барська.
- Дивіться також: "Поверніть підполковника Бойка". Під АП пройшла акція з вимогою розшукати зниклого бійця АТО
Ветеран АТО Дмитро Різниченко, який служив в одному батальйоні з Гонтарем, також не вірить у його самогубство, адже Валентин поїхав до Києва вирішувати справи, а така поведінка не характерна для схильних до суїциду.
«Не буду будувати здогадок, хто вбив Валентина і через що. Версій і так повний інтернет. З фактів знаю лише – він їхав у Київ, аби домовитись про продаж ділянки, яка йому давно належала, бо їх сім'я потребувала грошей. Він був інвалідом після Іловайська, пластина в руці, а Віталіна лише рік як народила», – написав Різниченко у Facebook.
У вівторок, 8 серпня, о 21:00 у Києві на Майдані Незалежності відбудеться прощання із Валентином Гонтарем. Після цього тіло повезуть в Івано-Франківськ, 9 серпня там проведуть панахиду. Похорон відбудеться 10 серпня у Криворівні.