Мар’яна Олійник редактор відділу "Політика"

Задушливі обійми

ut.net.ua
26 Березня 2010, 00:00

Переговори міністра палива й енергетики України Юрія Бойка і нового керівника НАК «Нафтогаз України» Євгена Бакуліна з головою Газпрому Олексієм Міллером не виявилися навіть «пристрілочними». Українці поїхали до Москви зі «свіжою» ідеєю щодо створення Україною, Росією та ЄС газотранспортного консорціуму. (Українська та російська сторони з 2003 року не можуть домовитися, чи консорціум просто будуватиме новий газопровід Богородчани – Ужгород, на чому наполягала Україна, чи керуватиме всією українською газотранспортною системою потужністю 142 млрд м3 газу на рік.) За словами першого віце-прем’єра Андрія Клюєва, закон про передачу ГТС у концесію (тобто Україна поділиться прибутком від транзиту газу) після створення газотранспортного консорціуму фактично готовий. Послугою Росії у відповідь могло б стати, на думку нової української влади, суттєве зниження ціни на газ – з нинішніх $305 за тисячу кубів до $168, які платить Білорусь: мовляв, українська і білоруська економіки доволі схожі, то чому ж ми маємо платити більше? Зрозуміло, що особливу ціну на газ вимагають від влади олігархи-регіонали. Ну не хочуть власники металургійних і хімічних заводів (Рінат Ахметов, Дмитро Фірташ) витрачати мільярди на модернізацію своїх підприємств задля зменшення енерговитрат. Набагато вигідніше (дешевше) працювати за правилами, які діяли до 2005 року, – отримувати газ на особливих умовах.   

Спілкувалися Юрій Бойко та Олексій Міллер за зачиненими дверима, однак, з огляду на офіційні повідомлення, голова Газпрому нав’язав співрозмовникові свою гру. Хто про що, а Газпром, за словами Міллера, турбує те, що «Україна зараз відбирає газ менше від планових обсягів, менше, ніж у нас відображено в контракті». Саме про це волів би говорити пан Міллер з українськими візитерами. 25 березня на допомогу Юрієві Бойку в Москву вирушив Микола Азаров – йому надали можливість особисто сказати Володимирові Путіну все, що він думає з приводу українсько-російських газових домовленостей…

Широко відомі в Україні російські політики жваво обговорюють умови, за яких Росія може піти назустріч новій українській владі. Депутат Держдуми Костянтин Затулін, якого за попередньої влади періодично оголошували в Україні персоною нон грата, вимагає від української сторони продовження термінів базування ЧФ Росії в Криму: «Умовно кажучи, дуже грубо, ви залишаєте Чорноморський флот, а ми заради цього готові знижувати…». Затулін також порадив замислитися над тим, що «газ постачається до Білорусі, в якій дві державні мови: російська та білоруська… І це позначається на кліматі вирішення цього питання». Колега Затуліна по Держдумі Сергій Марков нагадує, що «Росія субсидує економіку Білорусі, оскільки ця країна є членом Митного союзу і ЄЕП. У такому разі Росії вигідно, щоб вона не скотилася в кризу. Тобто що більш союзницькою є економіка країни, то вигідніше це Росії». «Якщо Україна стане союзником Росії на світовому ринку, ціну буде знижено, а якщо ми залишимося конкурентами, то навіщо нам спонсорувати економіку України?» – рубає з плеча Марков. За його словами, Росія готова зменшувати ціни на газ для нашої країни, якщо збільшуватимуться російські прибутки в Україні: «Це можливість продавати газ українським споживачам безпосередньо або якісь інші домовленості, причому необов’язково в газовій сфері».

Росія комизиться: мовляв, ідея тристороннього консорціуму втратила актуальність, адже вже вкладено мільярди в будівництво російських газогонів до Європи в обхід України. Проте, на думку вітчизняних експертів, насправді ця пропозиція є цікавою для Росії. «Але чи в тій формі, у якій пропонує Україна, чи в іншій і на яких саме умовах – це питання переговорів, – каже голова правління альянсу «Нова енергія України» Валерій Боровик. – Звісно, Росію цікавить максимум – контроль над ГТС, управління нею тощо».

Вочевидь, уже найближчим часом Кремль покаже, що приязнь до нової української влади закінчується там, де починаються економічні інтереси Росії. За повідомленням російських ЗМІ, Київ готовий запропонувати Газпрому безпосередній доступ на внутрішній газовий ринок України.