«Заборона говорити на чорне, що воно чорне». Реакції соцмереж на рішення суду щодо Медведчука та книжки «Справа Василя Стуса»

Політика
19 Жовтня 2020, 12:56

Дарницький районний суд Києва в понеділок, 19 жовтня, частково задовольнив позов народного депутата Віктора Медведчука проти журналіста й історика Вахтанга Кіпіані, автора книжки «Справа Василя Стуса», та видавництва Vivat.

 

У книжці, зокрема, йдеться про судовий процес 1980-го року, під час якого Медведчук був адвокатом репресованого поета Василя Стуса.

 

На думку Кіпіані, захисник поета не виконав свого обов’язку та був контрольований радянською системою.

 

Медведчук вимагав заборонити видання й розповсюдження книжки «у будь-який спосіб на будь-якій території».

 

Дарницький районний суд визнав «недостовірною і такою, що порушує особисті немайнові права Віктора Медведчука на повагу до честі й гідності, недоторканності й ділової репутації» інформацію, поширену в кількох розділах книжки. Суд зобов’язав Кіпіані і видавництво видалити з розділів інформацію про особу Медведчука. Також, суд заборонив Кіпіані і Vivat використовувати і поширювати в ЗМІ інформацію, яка міститься в цих розділах і «надає можливість ідентифікувати Віктора Медведчука як персонажа, дійової особи без його згоди».

 

Крім того, суд заборонив  Кіпіані і Vivat розповсюджувати надрукований тираж і подальше тиражування до усунення «порушення особистого немайнового права Медведчука».

 

Тиждень.ua зібрав реакції соцмереж на скандальне судове рішення.

 

Зокрема у видавництві Vivat у Facebook зазначають, що цей суд – прямий і очевидний доказ того, що справа, за яку боровся Стус, – незавершена. Видавництво подаватиме заяву до Апеляційного суду.

 

«Ми прийняли непросте фінансове, але цілком зрозуміле для нас з точки зору моралі рішення – йти в Апеляційний суд. Заява буде подана, як тільки ми отримаємо повний текст рішення суду»,   – йдеться в повідомленні.

 

Згідно з рішенням, з книжки  мають бути видалені фрази:

 

  • «… чи була можливість у Стуса обрати «менше зло». Проте є фактом, що наданого, підтримуваного держбезпекою адвоката звали Віктор Медведчук»
  • «…Медведчук на суді визнав, що всі «злочини», нібито вчинені його підзахисним, «заслуговують на покарання»
  • «… він (мається на увазі Віктор Медведчук) фактично підтримав звинувачення. Навіщо прокурори, коли є такі безвідмовні адвокати?…»
  • «…розпинав поета (мається на увазі Василя Стуса) — призначений державою адвокат Медведчук»
  • «…шістка комуністичної системи Медведчук…»
  • «Злочин перед поетом юрист Медведчук здійснив ще й тим, що не повідомив родині про початок розгляду справи… Боявся КГБ чи просто завжди був циніком та аморальним типом?».

 

Тим не менш, фразу «… син поліцая…» суд дозволив залишити.

 

 

Сам Кіпіані у Facebook коментує рішення суду словами Стуса: «Кубло бандитів, кагебістів, злодіїв та ґвалтівників у стольному засіли місті як партія більшовиків».

 

 

Громадський діяч Ігор Луценко пише, що «Медведчук з його справою Стуса – це наша національна ганьба. Як Кучма з його справою Гонгадзе».

 

 

Народні депутати Софія Федина та Володимир В’ятрович зазначають, що «повертаються часи НКВД, коли за правдиву книгу – розстріл» і що «доведеться знову валити совок».

 

 

 

Їхній колега Микола Княжицький пише, що цей суд є свідченням цензури, обмеження свободи слова, спроби через суди замовчувати історію і «відбілювати тих ворогів українського народу, які не просто не повинні залишатися у політиці, а мають нести відповідальність за антиукраїнську діяльність».

 

 

Колишній міністр інфраструктури Володимир Омелян також вітає з поверненням цензури і заборони говорити на чорне, що воно чорне.

 

 

Очільник Одеського художнього музею митець Олександр Ройтбурд зауважує, що суд не лише заборонив Кіпіані висловлювати свою точку зору про Медведчука, відмінну від точки зору Медведчука, а й нам відмовив у праві отримувати інформацію про Медведчука, не схвалену Медведчуком.

 

«Нову реальність необхідно узаконити. пропоную внести Медведчука до конституції в якості останньої інстанції істини», – йдеться в тексті.

 

 

Водночас, генеральний директор Національного центру Олександра Довженка Іван Козленко зауважує, що суд над книжкою – це не просто нищення свободи слова, а ознака тоталітаризму.

 

 

Колишній голова Держкіно Пилип Іллєнко пише, що «поки в київських судах Стус програватиме Медведчуку – ми будемо і далі жити у ментальному совку».

 

 

Публіцист Віталій Портников зауважує, що це рішення нагадує, що Україна досі залишається у пострадянському світі поруч з Росією і Білоруссю, і цей факт підтверджується і «дегенераційністю судової системи, реформування якої практично припинилося після олігархічного реваншу 2019 року».

 

 

Продюсер і кримськотатарський активіст Айдер Муждабаєв зазначає, що цей випадок дуже показовий і демонструє неповагу не до Вахтанга Кіпіані, не до Василя Стуса, а до кожного з тих, для кого Україна є справжньою цінністю.

 

 

Мер Львова Андрій Садовий пише, що сам факт такої справи принижує честь і гідність країни, і закликає львівські книгарні не боятися і не забирати книжок з полиць.

 

 

Журналіст Тижня Денис Казанський закликає долучитися до акції #ПідтримайСправуСтуса та #ВсіхНеЗасудиш – купувати книжку, писати про неї, не забуваючи про роль Медведчука у справі Стуса та намагання приховати правду про це.

 

«Кум Путіна хоче, щоб інформація з книги про його злочини не розповсюджувалася. Що ж, давайте зробимо все, щоб про цю книгу та про «подвиги» лідера ОПЗЖ дізналася вся країна – від школяра з Краматорська до бабці з села Великі Кошарища», – йдеться в тексті.