24 квітня вийшов указ президента Росії Владіміра Путіна про спрощену процедуру надання громадянства РФ жителям окремих районів Донецької та Луганської областей України. Після п’яти років війни цей крок здається щонайменше дивним. Російське керівництво не побажало роздавати паспорти жителям Донбасу навіть у 2014-му, коли на Сході точилися активні бойові дії й сепаратисти ще вірили: РФ втрутиться й анексує регіон за кримським сценарієм. У наступні роки стало очевидно, що Путіну Донбас не потрібен. Конфлікт поступово перейшов у позиційну, повільну стадію. Аж раптом на рівному місці Кремль вирішив вдатися до відвертого загострення, та ще й після виборів, коли начебто настав час налагоджувати діалог із новим українським керівництвом.
Схожим чином Путін раніше діяв в інших невизнаних утвореннях: ПМР, Південній Осетії та Абхазії. І щоразу роздача паспортів означала затягування та консервацію конфлікту.
У прибічників «ЛДНР» та російських націонал-патріотів указ Путіна викликав ейфорію. Роздачу російських паспортів ця публіка порівняла з визнанням «ДНР» та «ЛНР» і «поверненням додому». В Україні та ЄС, своєю чергою, паспортизацію ОРДіЛО назвали підготовкою анексії регіону. Та коли емоції трохи вляглися, стало зрозуміло, що після указу Путіна ситуація істотно не зміниться. Спрощена процедура набуття громадянства буде справді корисною лише для тих, хто хоче переїхати з ОРДіЛО до Росії — тимчасово, на заробітки або на постійне місце проживання. Але для тих, хто виїжджати з Донбасу не планує, це не матиме жодного сенсу.
Читайте також: Що дають?
Якщо раніше мешканці ОРДіЛО з українськими паспортами стикалися в РФ із безліччю бюрократичних перешкод під час працевлаштування, оренди житла або одержання посвідки на проживання, то після отримання російського паспорта ці проблеми відпадуть. Але позитив відчують лише ті, хто переїде до Росії. А ось на підконтрольних «ЛДНР» територіях мало що зміниться. Паспорт РФ не дає автоматично жителям ОРДіЛО права на отримання російських пенсій чи інших соціальних виплат, а указ Путіна не створить у Донецьку та Луганську робочих місць і жодним чином не підвищить там рівня життя.
Фактично роздача паспортів в ОРДіЛО мало вплине на поточне економічне становище цієї території й лише призведе до пришвидшеного вимивання звідти працездатного населення. Діставши можливість вільно виїжджати до російських міст, молодь, найімовірніше, стане масово нею користуватися. Навіть за офіційними даними «ЛНР», середня зарплата в Луганську сьогодні не перевищує 8,5 тис. руб. (приблизно 4 тис. грн). У реальності ця цифра ще менша. Тоді як у сусідньому Ростові вона становить уже 30 тис. руб. Не треба бути великим аналітиком, щоб спрогнозувати, що почнеться масова втеча людей зі згубних місць. Жити в злиденній резервації, де діє комендантська година, а в населення немає таких елементарних благ цивілізації, як банківська система, можна тільки від безвиході.
Сказати точно, який відсоток населення вирішить отримати російські паспорти, поки що важко. Жодної статистики з цього приводу немає, але вже сьогодні зрозуміло, що процес паспортизації не буде швидким. Якщо припустити, що мати громадянство РФ захочуть усі жителі ОРДіЛО, роздача паспортів за нинішніх темпів розтягнеться на кілька років. У паспортні столи шикуються великі черги, але не так через наплив охочих, як через неефективну організацію процесу.
На відміну від Криму безпосередньо на Донбасі російські паспорти не видають. Щоб набути громадянства РФ, жителям ОРДіЛО треба подати необхідні документи у свій міграційний центр за місцем проживання, а вже звідти їх передадуть до Росії. Везти документи до РФ самим людям не потрібно, за них це роблять «уповноважені особи» окупаційних адміністрацій.
Центри видачі російських паспортів жителям ОРДіЛО відкриті в Ростовській області, на кордоні з не підконтрольними Україні територіями. Але пропускна спроможність цих пунктів поки що невелика. Наприклад, на кордоні з «ЛНР» працює тільки один паспортний центр — у Новошахтинську. За словами представника Головного управління у справах міграції МВС РФ Кірілла Алзінова, його пропускна спроможність — до 200 заяв на день. Навіть якщо пункт працюватиме на свята й у вихідні, за рік він обслужить лише 73 тис. людей. А враховуючи, що на підконтрольній «ЛНР» території, за офіційними даними бойовиків, проживає близько 1,5 млн осіб, нескладно підрахувати, що для тотальної паспортизації населення цієї «республіки» знадобиться близько 20 років.
Ситуація ускладнюється й тим, що для набуття російського громадянства жителям ОРДіЛО необхідно спочатку отримати «паспорти» так званих республік. А це зайва бюрократія й зайві витрати. Попри те що «паспорти» «ЛНР» і «ДНР» видають уже кілька років, раніше їх отримало лише близько 10% населення ОРДіЛО. Більшості вони виявилися просто не потрібні. Але ситуація змінилася, і за «паспортами» «ЛДНР» тепер також шикуються черги. До того ж, як з’ясувалося, просто вистояти чергу мало. Багато людей стикається з незрозумілими бюрократичними перешкодами.
«Великі труднощі з паспортами РФ. Це називається «робимо все, щоб якомога менше ротів отримало». Багатьом відмовляють навіть у прийомі документів. То одного немає, то іншого. І пекельне коло черг знову. Головна умова — потрібні паспорти України й «ДНР». Без них не приймуть. Нотаріальні переклади українських документів. Свідоцтво про народження обов’язково. Ну й через дрібниці людей завертають. Відсотків 30–40 відсівається. Щоб отримати паспорт «ДНР» у Київському районі Донецька, потрібно записатися на талончик, черга на подання документів тільки на вересень. А ті, хто вже отримав «паспорти» «ДНР», стоять у черзі на російський. За день документи на паспорт РФ (у різних відділеннях по-різному) подають 10–20 осіб. У Калінінському районі одна людина одночасно приймає папери на РФ і на «ДНР». У Ворошиловському — двоє. Запускають усередину будівлі тільки у Ворошиловському. Там жахлива духота. У Калінінському та Київському всі чекають на вулиці. Сьогодні дощ. Запускають по одному. Багато хто залишився б на ніч у чергах, але через комендантську годину це неможливо. Ну й, звичайно ж, постійно «блатні» проходять без черги. Зробити паспорт «ДНР» без проблем і швидко коштує $200–300, Росії — від $700», — прокоментував на умовах анонімності ситуацію в паспортних столах Донецька один із жителів міста.
Скаржиться на жахливу бюрократію й відомий донецький блогер Олександр Болотін, який розповів про труднощі отримання паспортів в одному зі своїх відео: «Незрозуміла ситуація з цими паспортами. Путін зробив нам спрощену систему набуття громадянства. Але на місцях, у міграційних службах, нічого не змінилося. Як були раніше черги на отримання паспорта «ДНР», так і лишилися. Тепер ще гірше стало. Там на весь район одна-дві людини, які видають ці паспорти. За фактом вони не здатні впоратися з таким обсягом. Пропускна спроможність міграційної служби не розрахована на такий потік людей. Треба щось думати, розширювати відділення. Зараз робота міграційної служби дискредитує Дениса Пушиліна й Владіміра Путіна. Дуже багато охочих, народ не приймають нормально, він там від ранку стоїть і гине під цими міграційними відділеннями. Це здіймає величезну хвилю негативу, яка перекреслює всі наші досягнення. Дехто вже каже, що не треба нам було цих російських паспортів!».
Читайте також: Труднощі становлення
Таким чином, на практиці видача російських паспортів жителям Донбасу виявилася, як це зазвичай буває з ініціативами РФ, зовсім не такою ефективною й грізною, як на словах. Понад те, Україна від такої ініціативи Кремля, схоже, матиме не проблеми, а радше позитив. Адже більшість тих, хто отримає російські паспорти, у майбутньому, напевно, переїдуть до РФ. Тож країна навіть виграє від зменшення кількості антиукраїнськи налаштованих громадян.