Про це у свіжому номері журналу «Український тиждень» пише президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександр Афонін.
У 2010 році сумарний річний наклад був 45 млн примірників і 22,55 тис. назв за середнього тиражу 1993 екземпляри. На особу припадало лише 0,98 книжки.
«Неозброєним оком видно: статистика – не на користь сучасної України. Мабуть, єдиний показник, що майже не змінився від радянського часу, – це співвідношення сумарних тиражів українськомовної та російськомовної книжки. Перша лише на кілька мільйонів нині перевершує за обсягом останню, що абсолютно не відповідає національній структурі населення держави. А якщо вилучити з переліку видань державною мовою шкільні підручники, видавані на замовлення офіційного Києва (тобто поза ринковими відносинами), виявиться, що загальнодоступних книжок зараз виходить нею куди менше, ніж російською», – відзначає автор.
Детальніше читайте у статті «Манікюр для українського книговидання» у №23 Тижня.