Так, за експертними даними, Казахстан вагомо втрачає позиції в зовнішньоторговельних відносинах навіть із партнерами по МС.
Якщо в 2011-му від’ємне зовнішньоторговельне сальдо з членами Союзу становило $3,4 млрд, то за перше півріччя минулого року воно сягнуло $4,7 млрд. При цьому обсяг торгівлі з партнерами по МС зменшився на 4%. Апологети останнього позиціонують деякі цифри зростання казахського бюджету як «успіхи об’єднання».
На думку голови ради Казахстанської асоціації митних брокерів Геннадія Шестакова, це пояснюється виключно збільшенням зовнішньомитних тарифів. Що, своєю чергою, призвело до значного підвищення роздрібних цін на багато груп товарів на внутрішньому ринку.
Так, у 2009 році (до вступу в МС) середньозважене мито в Казахстані дорівнювало трохи більше ніж 5% (до речі, встановлена норма СОТ вимагає, щоби ця цифра не перевищувала 7%), у РФ – 18%, у Білорусі – 12%.
Нині всі країни «підтягнулися» фактично до російського показника – 16%. Причому в Казахстані мито на деякі товари зросло втричі-вчетверо, а на автомобілі – у 40 разів.
Детальніше читайте статтю «Міфічнні принади Митного Союзу» у журналі «Український тиждень» №12