Скандальна історія про імпорт до України нафтопродуктів на пільгових податкових умовах компанією «Лівела» – хрестоматійний приклад «приватизації» метрів державного кордону. Офіційно підтверджено, що у вересні – листопаді 2010-го ринкова частка підприємства сягнула 45–50%. Держмитслужба спробувала змусити його сплачувати податки на загальних підставах в судовому порядку, але невдало: 22 березня 2011 року Вищий адміністративний суд відхилив скаргу митників і відмовився спрямувати на розгляд Верховного Суду раніше (ще 22 грудня 2010-го) ухвалене рішення про закриття провадження у справі стосовно законності пільгового опадаткування імпорту. По суті, березневий вердикт є остаточним і оскарженню не підлягає: 2011-го «Лівела» може цілком легально ввозити до країни нафтопродукти, уникаючи сплати податків у повному обсязі, як і торік.
«Приватизація» метрів державного кордону на підставі судових рішень – бізнес не новий, у представників нинішньої владної команди є досвід у цій справі. Так, скажімо, в березні 2005-го під час ухвалення змін до держбюджету окремою його нормою із законів про спеціальні режими оподаткування суб’єктів СЕЗ і ТПР були вилучені положення про пільги для компаній спецзон. Таке рішення суттєво зачіпало інтереси політиків (зокрема, з Партії регіонів), пов’язаних зі структурами СЕЗ «Донецьк», «Азов», а також фірмами з ТПР Донецької, Луганської областей та АР Крим (ті, до речі, були звільнені не лише від сплати ПДВ та мита, а й від соціальних відрахувань, оподаткування інвестицій, плати за землю й частково податку на прибуток).
Детальніше читайте у статті «Контрабанда nonstop»