З ким будувати?

Переважна більшість наших співгромадян постійно скаржиться: «Роботи нема, життя гарного нема, ніхто про нас не дбає. Це не життя – це жах!» І вихід із ситуації – дочекатися нового «месії» або втекти за кордон. Меншість натомість каже так: «Роботу маю, але хочу кращої, тому працюю над цим. І ще збираю гроші, частково на освіту дитині, частково – на власний бізнес. Нічого – прорвемось». І – хоч як дивно – таки проривається. Політики, ліберальна інтелігенція та громадська думка в нас люблять перших. Вони бідні та злиденні, їх шкода. Других презирливо нарікають «фірмачами» й «кар’єристами». А з ким заможну державу будуватимемо?