Сьогодні, 6 грудня всі вітають один одного з подвійним святом: головною датою справжніх чоловіків – Днем Збройних Сил України, а також – передріздвяними веселощами для дітей – Днем святого Миколая. Але для декого є ще і третій важливий сенс у цьому дні, який також став святом: 105 років тому, 6 грудня 1919 року, почався Перший Зимовий похід Армії Української Народної Республіки.
Ця легендарна подія в новітній історії України тривалий час становила сферу зацікавлень професійних істориків, поціновувачів Минувшини, а також – школярів, які вивчали її по підручниках. Але, з 2018-2020 років Перший Зимовий похід став частиною історії й деяких військових частин, які отримали почесні найменування, пов’язані з цією подією. Йдеться про 28-му окрему механізовану бригаду ім. Лицарів Зимового походу, 72-у окрему механізовану бригаду ім. Чорних Запорожців, 406-у окрему артилерійську бригаду ім. генерал-хорунжого Олекси Алмазова та 38-й окремий зенітно-ракетний полк ім. генерал-хорунжого Юрка Тютюнника.
Нині у Збройних Силах України чимало військових частин мають імена видатних історичних героїв сучасності. Так, 10 бригад носять імена історичних постатей часів Давньої Русі та Великого Князівства Литовського, 16 – Доби Козаччини, 15 – періоду Української Народної Республіки, 5 – героїв АТО-ООС, 8 – інших діячів минувшини. У восьми військових частин почесні назви пов’язані з історичними подіями чи топонімами. Але далеко не всіх із цих військових частин використовують у своїй айдентиці (на нарукавних шевронах, прапорах, знаках тощо) символіку, пов’язану з цими історичними героями чи подіями.
Найбільше пощастило історичним постатям доби Давньої Русі та Великого князівства Литовського – для них усіх було підібрано образи, які б символізували цих постатей на нарукавних знаках. Також досить широко використовуються назви-бренди, пов’язані з історичними подіями чи військовою топонімікою: «Холодний Яр», «Чорні Запорожці». Проте, вже імена діячів періоду Козаччини, які присвоєні різним військовим частинам, використовуються ними на нарукавних шевронах значно менше. І дуже мало фігурують на айдентиці військових частин діячі періоду Української Народної Республіки.
Однак, саме з традиціями Першого Зимового походу все виглядає навпаки: у військових частинах, чиї почесні назви пов’язані з цією подією, символіка доби УНР не лише використовується, а й всіляко розвивається, уніфікується, набуває нового сенсу та значення.
Є надзвичайно цікаві мистецькі ідеї, які народжуються серед військовослужбовців різних частин ЗСУ, й потому реалізовуються у нарукавних знаках. І ці ідеї не виключають вже існуючі (чи присвоєні указом президента) історичні традиції, а навпаки – розвивають їх, хоч і у досить своєрідних напрямках. Реалізація творчих доробків військовослужбовців у нелегітимних нарукавних знаках – це окрема й досить об’ємна тема. Й, можливо, найбільша кількість різновидів нарукавних знаків з’явилась у 28-й бригаді ім. Лицарів Зимового походу, яка у мирний час дислокується у пгт. Чорноморське під Одесою, боронила Південь України, а зараз воює у Донецькій області.
Офіційно затверджений знак 28-ї бригади – орден Залізного хреста «За Зимовий похід і бої» Армії УНР. Восени 2022 року цей орден став символом контрнаступу Збройних Сил України на Херсонщині та Харківщині: він скрізь малювався солдатами на військовій техніці.
У 28-й бригаді практично кожний підрозділ має свій саморобний нарукавний знак, і на більшості з них військовослужбовці залюбки використовують зображення Залізного хреста Армії УНР.
Найбільш «радикальний» шеврон мають військовослужбовці 2-го механізованого батальйону 28-ї окремої механізованої бригади. На перший погляд здається, що зображення на ньому досить глузливе: в його основі – малюнок київського митця Романа Шості «Лютий заєць з кулькою» (цей малюнок, зокрема, наноситься на футболках київських виробників «Peklo.Toys», які залюбки купують українські військовослужбовці). На малюнку – білий заєць, тобто – зимовий (адже, бригада носить ім`я Лицарів Зимового походу!), з червоними (кривавими) зубами, та з кулькою в лапі, на якій зображено… символ Першого Зимового походу Армії УНР та 28-ї бригади – Залізний хрест «За Зимовий похід і бої». Під цим «зайчиком» вигаптувана повна назва частини: «28 омбр ім. Лицарів Зимового Походу». Отже, хоч перше враження від цього нарукавного шеврону – досить суперечливе, але у ньому закладено глибинний зміст. Військовослужбовці, самоіронізуючи та нігілістично ставлячись до пафосу історичних традицій своєї військової частини, водночас вкладають новий зміст у старі символи. У цьому еклектичному шевроні вони відображають історичні традиції своєї бригади у площині власного психологічного розуміння. Вони не відмовились від них, як це відбулось у айдентиці бригад, про які було сказано вище, а навпаки – «перетравили» та переробили під власне сприйняття. За твердженням виробників (у м. Хмельницький), ці шеврони представники батальйону замовляли двічі досить великими партіями.
Цей, та інші нарукавні знаки різних підрозділів 28-ї бригади шиють також в Одесі, Запоріжжі, Дніпрі. На сьогодні відомо понад 20 різновидів шевронів з зображеннями ордену Залізного хреста «За Зимовий похід і бої».
Чимала кількість різних варіантів нарукавних знаків є і в 72-й окремій механізованій бригаді ім. Чорних Запорожців. Що важливо: чорний шлик з шапок вояків Армії УНР 1920 року, голова Адама (череп) та шаблі міцно укорінились не лише у символіці, а й свідомості військовослужбовців цієї військової частини.
Надзвичайно цікаво та вишукано виглядають почесні нагрудні знаки командирів 28-ї окремої механізованої бригади ім. Лицарів Зимового походу, 72-ї окремої механізованої бригади ім. Чорних Запорожців, 406-ї окремої артилерійської бригади ім. генерал-хорунжого Олекси Алмазова та 38-го окремого зенітно-ракетного полку ім. генерал-хорунжого Юрка Тютюнника. На перших двох – історичні зображення, а на других – імена «історичних патронів» – воєначальників Армії УНР.
Отже, з Днем Збройних Сил України, які не на словах, а реально успадкували славні традиції Армії Української Народної Республіки!