А в короткий термін це зробити неможливо. Втім, ця позиція не була відображена в останній редакції документа. У разі підписання главою держави він набуде чинності вже з першого числа місяця, наступного за місяцем опублікування. Голова профільного комітету ВР Віталій Хомутіннік вважає, що депутати встигнуть внести всі необхідні правки до законодавства і нова редакція кодексу набуде чинності 1 травня.
У законі є низка позитивних новел. Зокрема, він надає можливість розмитнювати товар на будь-якому митному посту, незалежно від місця реєстрації суб’єкта ЗЕД(зовнішньоекономічної діяльності). Тому в імпортерів з’явиться можливість ввозити товар через ту митницю, яка працює оперативніше і де менше корупції. Самі митники вже заявляють, що незабаром між ними розпочнеться справжня боротьба за суб’єктів ЗЕД.
У новій редакції МК закріплено попереднє електронне декларування товару, що має значно пришвидшити процедуру розмитнення. Щоправда, ця процедура діє в Україні вже майже рік на підставі наказу ДМСУ в рамках експерименту щодо приведення вітчизняного законодавства у відповідність міжнародним нормам. Хоча нині її застосовують не до всіх суб’єктів ЗЕД. Також експерти зауважують, що окрім митників імпортери мають проходити контроль понад 20 інших інстанцій, що беруть участь у розмитненні товару. А там електронний документообіг не передбачено. А це гальмуватиме нововведення. Водночас створення «єдиного вікна» на митниці, куди можна було б подати всі документи виключно в електронній формі передбачається лише з 2017 року.
Також законодавчо обмежується максимальний термін проведення митного контролю до чотирьох годин. Нині він становить одну добу. Зазначимо, що сьогодні діє наказ ДМСУ, відповідно до якого митний контроль і оформлення ВМД обмежений двома годинами. Однак на практиці митники виконують цей документ аж ніяк не завжди. Крім того, й надалі значно затримуватиме проходження товару через митницю лабораторний аналіз. Терміни дослідження проб і зразків, згідно із новим МК, становлять 20 днів.
Законодавці підтримали ініціативу митників щодо застосування електронної системи ризиків. Йдеться про те, що визначати, яку партію товару доглядати, а яку ні – буде комп’ютер. Для цього до його бази вноситься перелік показників ризику, і комп’ютер шляхом випадкового вибору таких показників визначатиме ризиковані операції. У такий спосіб має бути мінімізовано вплив людського чинника під час розмитнення товару. Однак така новація може призвести й до зворотного ефекту. Система визначення ризиків є закритою, тому дізнатися, які критерії ризику в ній є, можуть лише службовці митниці. А отже, останні матимуть змогу користуватися такою інформацією в корупційних цілях.
Читайте також: Валерій Хорошковський про об'єднання митниці і податкової
Спрощення оформлення товару на митниці «компенсуються» посиленням подальшого контролю над суб’єктами ЗЕД. Новий кодекс регламентує процедуру пост-аудит контролю, який полягає в тому, що вже після розмитнення товару ця держустанова зможе проводити додаткові перевірки. Митні органи отримають широкий арсенал можливостей для перевірки фінансово-господарської діяльності підприємств. Зокрема, вони можуть здійснювати планові та позапланові перевірки, зустрічні звірки тощо. Саме тут є високий ризик застосування корупційних схем.
Крім того, новий кодекс дає можливості для вибіркового вживання посилених заходів контролю щодо одних суб’єктів ЗЕД і спрощеного митного оформлення для інших. Наприклад, він передбачає закріпити поняття «уповноважені економічні оператори». Компанії, що потраплять до списку таких операторів, дістануть право на спрощений митний контроль. Для цього їм потрібно відповідати низці критеріїв, зокрема займатись зовнішньоекономічною діяльністю протягом понад трьох років, не мати боргів зі сплати мита та податків, мати прозору звітність тощо. Ймовірно, що спрощене оформлення застосовуватиметься переважно до великих імпортерів, в той час, як середні та дрібні муситимуть звітувати перед митницею в повному обсязі.
Позитивною є норма нового МК, відповідно до якої несистематичні помилки в декларації, що не тягнуть за собою заниження податків і мита, не вважатимуться адмінпорушенням. Також вводиться можливість «компромісу у справі про порушення митних правил». Якщо суб’єкт ЗЕД визнає порушення, правильно задекларує товар, сплатить мито в повному обсязі та штраф, митниця може не конфісковувати товар та не притягувати до адміністративної відповідальності декларанта. Щоправда, в цій нормі фахівці також вбачають можливість для корупції.
Також кодекс підвищує вартість товару, який можуть ввозити громадяни без сплати мита з €200 до €500. А ті, хто прибуває до України літаком, зможуть безмитно ввезти товару на €1000. При цьому вага товару не має перевищувати 50 кг. Товар понад норму обкладається митом у 10%. А якщо вартість товару більше ніж €10 000, мито сплачується у розмірі 20%.
