Інформація, згідно з опублікованим листом, стосувалася іранських систем ППО російського виробництва і грузинських безпілотних літаків, побудованих в Ізраїлі. Відповідно до джерела STRATFOR, Росія та Ізраїль, нібито, обмінялися якимись секретними кодами до цих систем, надавши таким чином один одному інформацію про озброєння потенційного противника.
Джерело, йдеться в листі, сказаkj, що, за його даними, перед початком військового конфлікту 2008 року російським військовим вдалося навчитися якимось чином впливати на грузинські безпілотні літаки. За даними цього джерела, Росія отримала від Ізраїлю якісь електронні "коди", і в обмін на це, нібито, передала свої "коди", що мають відношення до проданим до Ірану ЗРК "Тор М1".
За словами джерела STRATFOR, незадовго до війни серпня 2008 року представники Грузії зверталися до великої мексиканської компанії "Idra" (таку назву фігурує в тексті листа, але насправді, очевидно, мається на увазі компанія Hydra Technologies) з пропозицією закупити деяку кількість безпілотників. Свої наміри грузини нібито пояснили тим, що російські військові навчилися якось впливати на грузинські літаки ізраїльського виробництва.
При цьому мексиканські літаки зацікавили Грузію тим, що вони оснащені системою, яка автоматично повертає апарат на базу в разі спроби його "злому" під час польоту.
В одній частині листа стверджується, що представники Грузії зверталися до мексиканської компанії перед війною – в липні 2008 року; в іншій – про те, що контакти відбувалися під час і після війни.
В результаті, розповіло джерело, угода не відбулася через побоювання з приводу можливого ускладнення відносин між Росією і Мексикою.
Тоді ж на неофіційному рівні це пов'язували з прагненням Ізраїлю скоротити військово-технічне співробітництво Росії з потенційними противниками, зокрема, з Іраном.
Свого часу ізраїльська компанія поставила в Грузію близько 40 безпілотних літальних апаратів. Після війни Грузія збиралась повернути частину безпілотників Ізраїлю. "Грузинський уряд при цьому не говорить точно, в чому була справа, які проблеми були у зв'язку з цим контрактом", – розповів він Бі-бі-сі.
За словами головного редактора інтернет-порталу, присвяченого безпілотної авіації, UAV.ru Дениса Федутінова, чисто з технічної точки зору впливати на дистанційно керований безпілотний літальний апарат можливо.
"Якщо якась компанія-виробник якимось чином повідомила третій стороні протоколи обміну даними, у тому числі і по лінії управління, то третя сторона отримала можливість управління цими безпілотниками", – сказав він.