7 грудня на конференції в Лондоні, організованій The Economist спільно з Фондом «Ефективне управління», Ірина Акімова, перший заступник голови Адміністрації президента, заявила, що на наступний рік заплановано реструктуризацію НАК «Нафтогаз України». Зокрема, передбачається поділ компанії на підприємства з видобутку, розподілу й транспортування газу. Про це, за словами Акімової, говорилося багато місяців, якщо не років, і, враховуючи міжнародні зобов’язання України перед МВФ, цей план має бути імплементований у 2011-му.
Труби горять
До чого може призвести реструктуризація НАК та чи потрібна вона взагалі?.. Світовий досвід ведення бізнесу показує, що корпорації та консорціуми завжди економічно ефективніші й прибутковіші, ніж окремі підприємства. Саме тому в усіх галузях економіки відбувається злиття компаній чи груп компаній у транснаціональні корпоративні конгломерати. Поділ структур відбувається лише за умов, коли всередині старої компанії є лише декілька підрозділів, що приносять прибуток, а всі інші збиткові, або ж коли материнська компанія не в змозі утримувати якісь підрозділи (саме це, скажімо, відбулось із підрозділом Siemens, який займався мобільними телефонами). Отже, чи є підрозділи НАК з видобутку, транзиту й розподілу газу збитковими? Ні. Фінансові проблеми компанії є радше наслідком неефективного та недобросовісного менеджменту. Так, сама ідея реструктуризації Нафтогазу не може бути обґрунтована економічно.
Отже, що саме відбуватиметься під час начебто зміни структури НАК? Перш за все – приватизація надприбуткових структур, які фактично мають монопольні позиції в Україні в певних галузях. Що може завадити приватизації, наприклад, газотранспортної системи України? Лише законодавча норма про неможливість передання ГТС у приватну власність. Проте, беручи до уваги швидкість, із якою парламент ухвалює зміни до Основного Закону, відкоригувати закон звичайний буде набагато простіше.
«Реструктурувати Нафтогаз необхідно, щоб він став прибутковим», – стверджує Акімова. Припустимо, що НАК збиткова не за балансом, а насправді (це малоймовірно, проте уявімо). Тоді після зміни структури державі залишиться, швидше за все, частина компанії із усіма накопиченими борговими зобов’язаннями за попередні періоди, а інша частина буде вкрай цікавим приватизаційним лотом.
Водночас зміна форми власності активів НАК може призвести до суттєвого зростання цін на газ для населення та подорожчання житлово-комунальних послуг. Причому абсолютно неважливо, до рук яких олігархів потраплять частини компанії – українських, російських чи якихось інших. Ціни все одно зростатимуть. Міфи про те, що внаслідок реструктуризації газового монополіста в країні сформується конкурентний газовий ринок, і є чимось фантастичним. Вірогідніше, що Україна отримає класичну монопольну змову між кількома постачальниками суміжних видів товарів, оскільки ніхто не буде подрібнювати Нафтогаз на 50–100 компаній.
При цьому саме платники податків виплачуватимуть борги НАК після реструктуризації, у які компанія влізла в 2005–2010 роках чи-то через непрофесійність топ-менеджерів, чи-то через корупцію. Інакше пояснити наявність збитків у Нафтогазу наразі неможливо. У всьому світі аналогічні компанії прибуткові, й лише в Україні газовий монополіст збитковий. Не варто вірити в дива, особливо в економічні з чудернацькими банкрутствами.
Отже, власне ідею поділу Нафтогазу на кілька компаній не вдається пояснити бажанням поліпшити економічне становище НАК чи її нинішніх (нехай формальних, але все ж таки) власників – українців.
Можливим міжнародним наслідком реалізації ініціативи є поява на базі НАК кількох правонаступників, кожен із яких теоретично отримає змогу вести абсолютно незалежну політику. Через це, наприклад, газові переговори з Росією доведеться починати заново. І не факт, що від цього відносини офіційного Києва та Москви покращаться. Зі свого боку, Євросоюз із більшою пересторогою ставитиметься до України, відповідно, будівництво Південного та Північного потоків пришвидшиться.
Роздача слоників
Взагалі-то, запланований поділ Нафтогазу закономірний лише тому, що і раніше саме за рахунок приватизації прибуткових державних підприємств формувався прошарок українських олігархів та зрідка і – зауважимо – незначною мірою поповнювався бюджет (кошти з якого вельми оперативно проїдались).
Офіційно заявлено, що наступного року уряд планує отримати від продажу держмайна 10 млрд грн надходжень до держбюджету. Приватизаційні лоти майже визначено. Окрім Укртелекому (який ледь не продали 2010-го), з молотка в 2011-му можуть піти Одеський припортовий завод, Криворізький ГЗК окислених руд, Турбоатом, державні пакети акцій енергогенеруючих компаній Дніпроенерго, Центренерго, Західенерго та Донбасенерго, а також Феодосійська суднобудівна компанія «Море», Проектно-конструкторський інститут атомного й енергетичного насособудування. Усі ці об’єкти (продаж яких було заблоковано указом Віктора Ющенка) Фонд держмайна може готувати до приватизації – 10 грудня це дозволив зробити Віктор Янукович.
5 листопада ФДМУ офіційно розпочав підготовку до продажу 61,58% акцій авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України», номінальна вартість яких дуже цікава – 63,44 млн грн. Майже одночасно Мінекономіки запропонувало приватизувати АНТК ім. Антонова, Харківський електромеханічний завод, Ровенькиантрацит і Свердловантрацит – відповідна ініціатива навіть оформлена як законопроект. Додатково планують продати: Національний виставковий центр України, виробниче об’єднання «Київприлад», спеціальне виробництво держпідприємства «Завод «Арсенал», готель «Спорт», центральну навчально-тренувальну базу «Льодовий стадіон» (це все столичні об’єкти), державне науково-виробниче підприємство «Об’єднання «Комунар» (Харків) і навіть… метрополітени. На рівні уряду обговорюється можливість офіційного виведення з держвласності теплоелектроцентралей, майнових комплексів підприємств авіаційної промисловості й аеропортів. Усі об’єкти привертають неабияку увагу, а отже, наївно сподіватись на прозорий продаж і забезпечення доступу до аукціонів усіх зацікавлених інвесторів. Більшість слоників, що залишилися в держвласності, найімовірніше, роздадуть своїм вже 2011-го.