Навіть у розпал холодної війни Росія ніколи не стикалася з такою масштабно скоординованою відсіччю з боку Заходу. Видворення понад 120 росіян, яких вважають агентами розвідки, із більш ніж 20 європейських країн, а також США, Канади, Австралії, посилає жорсткий сигнал Москві: Захід не толеруватиме продовження спроб Кремля вбивати своїх ворогів за кордоном, втручатися у вибори на Заході та зламувати комп’ютерні системи критичної інфраструктури Заходу.
Висилка російських дипломатів — це реакція на отруєння нервово-паралітичною речовиною колишнього російського розвідника Сєрґєя Скріпаля та його дочки в сонному англійському містечку Солсбері. Велика Британія вимагає пояснень у Москви стосовно того, як і чому Скріпаля отруїли «Новичком», хімічною зброєю, яка вироблялася тільки в РФ. Але вона відкидає будь-які звинувачення в причетності до злочину, натомість приписує Британії розпалювання ненависті до Росії.
Тереза Мей закликала друзів і партнерів Британії до солідарності й була вражена розмахом підтримки. Жорстко відреагували США, вирішивши видворити 60 російських дипломатів і закрити російське консульство в Сіеттлі. По чотири дипломати висилають Франція, Німеччина та Польща, а багато інших країн — по одному чи двоє. Україна, яка більше за інших постраждала від нападів Росії, видворяє 13 осіб.
Читайте також: Україну залишили вислані російські дипломати
У Москві, напевне, сподівалися, що заклик Мей проігнорують, а Європа не захоче ставити під загрозу свої зв’язки з Росією та важливе джерело постачання газу. Владімір Путін давно розраховує на те, що може розколювати Захід, протиставляючи одні країни іншим. Але він недооцінив розлючення в Європі через російську поведінку, яка вважається неприйнятною, що поглиблюється вже останні шість-сім років. Тут ідеться про втручання в президентські вибори США, яке приписують Росії, використання проросійських ботів і тролів в інтернеті для поширення дезінформації та пропаганди, хакерські злами систем критичної інфраструктури в країнах Балтії та Західної Європи, а також дедалі більшу кількість убивств росіян за межами Росії.
Міністр закордонних справ Великої Британії Боріс Джонсон у колонці вівторкової Times опублікував таке: «Використання забороненої нервово-паралітичної речовини на британській території вписується в загальнішу модель безрозсудної поведінки президента Путіна. За останні чотири роки Кремль анексував Крим, розпалив полум’я конфлікту на Донбасі в Україні, зламав комп’ютери німецького Бундестагу, втручався у вибори по всьому світу, намагався приховати застосування отруйного газу Асадом і приєднався до останнього у війні проти сирійського народу».
Джонсон написав, що «щиро вдячний» усім країнам, які вирішили діяти проти Москви, навіть знаючи, що ризикують отримати реакцію останньої у відповідь. І що дії Кремля — це поворотна точка.
Росія, як і очікувалося, відповіла презирством. Москва звинуватила Захід у тому, що він провадить кампанію істерії, та пообіцяла невідкладні дії у відповідь. Путін, безперечно, скористається видвореннями своїх дипломатів із західних країн, щоб посилити націоналістичну риторику про те, що Росія — це жертва скоординованої роботи Заходу на приниження країни й на шкоду простим росіянам. Цей привід він використає (як і перед президентськими виборами) для зміцнення підтримки себе в ролі захисника держави від західної агресії.
Але видворення дипломатів усе-таки зашкодить Москві. Більшість тих, кого зараз відправляють додому, вважаються агентами розвідки. Виславши 23 агентів, що працювали під дипломатичним прикриттям у Лондоні, Джонсон повідомив, що Британія «вихолостила ретельно організовану операцію Кремля в Британії». Те саме, найімовірніше, можна сказати й про США. Видворення фактично знищить мережу московських шпигунів за кордоном. Коли відомі імена висланих осіб, інші країни не схочуть приймати їх у ролі дипломатів. Тобто час і кошти, вкладені в їхню підготовку як якісних шпигунів, змарновано.
Наймасовіше видворення росіян із країни відбулося в 1971-му, коли британський прем’єр Едвард Гіт вислав 90 розвідників із радянського посольства й заблокував повернення ще 15 до Британії. Такий серйозний крок, викликаний одкровеннями колишнього топ-офіцера КГБ, який утік до Лондона, розлютив Москву. Адже Британія одним махом зменшила штат радянського посольства, де працювало 550 осіб, на 20%.
Читайте також: Трамп та Макрон підтримали видворення низкою країн дипломатів Росії
Те рішення завдало КГБ удару, який відчувався ще довго. На відбудову діяльності в Британії в російської розвідки пішли роки. Очікувана відповідь виявилася стриманою: Москва вислала лише 18 британських дипломатів. Серйозніше росіяни вдарили в 1985-му, коли з Лондона видворили ще 25 працівників дипмісії: через два дні такій самій кількості британських дипломатів наказали покинути Москву.
Болючою для Росії виявиться оперативна й масова висилка дипломатів зі США. Путін довгий час вважав, що Дональд Трамп, який усупереч рекомендаціям привітав російського лідера з перевиборами минулого тижня, спробує поліпшити американські відносини з Росією. Але призначення яструба Джона Болтона на посаду радника Білого дому з національної безпеки та більш антиросійська позиція нового держсекретаря Майка Помпео показує, що політика США стосовно Москви активніше змістилася у ворожий бік безвідносно до того, чого хотів чи не хотів би Трамп.
Чи змусить видворення дипломатів Москву змінити свій курс? Найімовірніше, ні. Путін завжди вихвалявся тим, що не поступиться перед тиском і не дозволить приниження Росії. Але тихцем за зачиненими дверима Кремль може спробувати вгамувати хакерів і ботів, які зараз працюють із Санкт-Петербурга. Коли їхні відбитки знайдуть на всіх хакерських втручаннях, спроба послабити Захід через підривання виборів та критичних комунікаційних мереж обернеться ударом у відповідь.
Читайте також: У НАТО вирішили вислати російських дипломатів
Також Москва може завагатися стосовно «активних заходів» на кшталт масштабних кібератак на оборонні, електро- або енергомережі Заходу. Це спричинює ризик нових санкцій, атак у відповідь на російські мережі та інших серйозних реакцій. Російська економіка зараз стабілізувалася, але Москва має величезну залежність від коштів за продаж нафти. Також їй потрібні західні інвестиції. Подальше посилення політичної напруги відштовхне іноземних інвесторів, змусить Захід шукати альтернативний імпорт енергетики та ізолює Росію економічно. Результат — подальше погіршення стандартів життя та дедалі більше невдоволення серед простих росіян.
Протистояння із Заходом уже коштувало Росії свобод і прав, які молоде покоління сприймало як належне. Закриття консульств ускладнить подорожування й туризм. Буде важче отримати візи. Будь-які надії на розширення наукових, культурних та освітніх зв’язків із Заходом заморозяться на тривалу перспективу. Закриття Британської ради в Росії нашкодить якості вивчення англійської.
Читайте також: У Британії відреагували на видворення низкою країн російських дипломатів
Західні країни посилюють оборону від «асиметричної війни», тобто використання дезінформації та хакерів в інтернеті, спрямованих на підривання західних суспільств. Британія протягом наступних п’яти років інвестує £100 млн у протидію дезінформації вдома та в решті Європи, зокрема в країнах Балтії. За словами міністра оборони Британії, після отруєння в Солсбері Росія почала дезінформаційну кампанію, у якій взяли участь близько 2800 акаунтів у соцмережах, що вважаються ботами. Мета — розповсюджувати меседжі, які мають сіяти спротив діям британського уряду.
У вівторковій колонці Боріс Джонсон написав: «Був час, коли тактика сіяння сумнівів могла бути ефективною, але сьогодні нікого не обдуриш». Він сказав, що цинізм московської пропагандистської машини викрито. Співзвучні настрої панують у цілій Європі. І може бути так, що Путін виявить: тактика послаблення західних суспільств заради посилення ролі Росії на світовій арені наткнулася на міцний спротив.