До одного з кавових кіосків у столичному парку Шевченка підходить чи то чернець, чи то піп — із ціпком, трохи схожий на божевільного, простягає продавчині паперовий стаканчик і каже:
— Кип’яточку долий.
І щось починає жваво розповідати жінці. Потім, чую, каже, що комусь треба завести дітей. Мовляв, як виростуть, допомагатимуть. А продавчиня іронічно питає, чи в нього самого є діти, що він комусь дає такі поради.
— У мене багато дітей, — відказує й починає переповідати анекдот. — Знаєте, ото на вокзалі байстрюки бігають? То ж не байстрюки, а попові діти.
Але після паузи додає, що в нього багато дітей, а також братів і сестер — усі, хто прийняв Ісуса Христа… Продавчині, схоже, ця балачка не дуже до вподоби. І вона, найімовірніше, мусульманка, принаймні мені так здалося, тож розмову вже не підтримує. Чернець з кип’яточком у стаканчику йде алеєю в бік метро, стукаючи ціпком об плитку, час від часу озирається й кидає наостанок фрази про дітей, братів, сестер та Ісуса Христа. Говорить він суржиком, тобто намагається українською, але збивається на російську. А я одразу шифрую собі, з якого він патріархату. За тиждень чи два бачив на майдані Незалежності, як мордатий охоронець макдональдзу проганяв його, чи то дуже схожого, з-за столика біля входу.
А мені тим часом після його слів про малечу пригадалася вирва, що лишалася від ракети в парку на дитячому майданчику 10 жовтня 2022 року. Її досить швидко засипали, і за кілька днів навряд чи можна було помітити якісь сліди, якби не посічені уламками стіни Музею Ханенків і голі безлисті дерева поблизу від вибухової хвилі. А також згадалася продавчиня кави із сусіднього кіоску, теж майже дитина, що була під час вибуху на роботі. Вона тоді не постраждала, кіоск, на щастя, не зачепило, але була дуже налякана. Згадав студентку з відео в «кружечку» під червоною стіною університету під час вибуху…
На дитячому майданчику вже не те щоб нема слідів прильоту, там навіть усі гірки й гойдалки замінили. На перехресті біля парку вгадується квадратна латка асфальту, там вирву засипали ще швидше й уже наступного дня пустили автівки. Давно повставляли шибки в будівлях вишу. У кіосках із чергами шипить кип’яточок для дітей Божих. Виростуть — допомагатимуть.