Протягом двох тижнів у шотландському місті Ґлазґо триватиме 26-а конференція Організації Об’єднаних Націй щодо змін клімату, відома також як COP26.
Тиждень.ua зібрав основні заяви політиків, зроблені під час відкриття Конференції ООН з питань зміни клімату.
Президент США Джо Байден попередив у своїй промові на COP26, що «в епоху, коли ця пандемія настільки болісно прояснила, що жодна нація не може захиститися від загроз без кордонів, ми знаємо, що ніхто з нас не уникне найгіршого, яке ще попереду, якщо ми не скористаємося цим моментом».
Байден додав, що «в рамках катастрофи, що наростає, я вважаю, що є неймовірні можливості не тільки для Сполучених Штатів, а й для всіх нас. А створення середовища, яке підвищить рівень життя в усьому світі, є «моральним» і «економічним імперативом».
Президент США сказав делегатам, що це буде «вирішальне десятиліття», в якому можна довести, що мета обмеження глобального потепління лише до 1,5 градуса за Цельсієм може бути досягнута.
«Ось у чому суть COP26, Глазго має стати початком десятиліття амбіцій та інновацій, щоб зберегти наше спільне майбутнє», – сказав Байден.
Прем’єр-міністр Італії Маріо Драгі заявив, що в приватному секторі доступні десятки трильйонів доларів.
«Але тепер ми повинні використовувати їх», — каже він учасникам COP26. «Тепер ми повинні знайти розумний спосіб їх витратити та швидко витратити. Нам, перш за все, потрібно, щоб усі банки – особливо Світовий банк – ділили з приватним сектором ризики, які приватний сектор сам по собі не може винести».
«Гроші не мають значення, якщо ми хочемо їх застосувати задля блага. Цей COP26 має стати початком нового імпульсу, квантового стрибка в нашій боротьбі зі зміною клімату», – додав Драгі.
Кліматична активістка з Кенії Елізабет Ватхуті заявила, що поки відбувається конференція понад 2 мільйони кенійців стикаються з кліматичним голодом.
«До 2025 року половина населення світу зіткнеться з нестачею води, а коли мені виповниться 50 років, кліматична криза призведе до переміщення 86 мільйонів людей лише в Африці на південь від Сахари», – сказав Ватхуті, 26 років.
Натураліст Девід Аттенборо заявив, що спалювання викопного палива та руйнування природи призводять до викиду вуглецю в атмосферу з безпрецедентними темпами та масштабами.
«Ми вже в біді. Це так має закінчитися наша історія?» —риторично питає Аттенборо і додає.- «Розповідь про найрозумніший вид, приречений на те, що надто людська властивість не бачить ширшої картини у досягненні короткострокових цілей. Якщо, працюючи окремо, ми достатньо сильні , щоб дестабілізувати нашу планету, то безумовно працюючи разом, ми будемо достатньо потужні, щоб врятувати її».
Прем’єр-міністр Барбадосу Міа Моттлі сказала, що «у тих, у кого є очі, щоб бачити, у тих, у кого є вуха, щоб слухати, і для тих, у кого є серце, щоб відчувати, зрозуміють, що 1,5 градуси – це те, що нам потрібно, щоб вижити».
Вона додала, що зростання клімату на 2 градуси тепла «це смертний вирок для жителів Антигуа і Барбуди, Мальдів, Домініканської Республіки, Фіджі, Кенії та Мозамбіку, а також для народу Самоа і Барбадосу.
«Ми не хочемо цього страшного смертного вироку, і ми прийшли сюди сьогодні, щоб сказати: «Старайтеся більше».
Принц Чарльз, звертаючись до делегатів на саміті, заявив, що пандемія Covid-19 продемонструвала, наскільки руйнівною може бути глобальна транскордонна загроза.
«Зміна клімату та втрата біорізноманіття нічим не відрізняються — насправді вони становлять ще більшу екзистенційну загрозу до такої міри, що ми змушені поставити себе на те, що можна назвати війною, — каже він.
Він закликає до радикальної трансформації нашої економіки, заснованої на викопному паливі, на таку, яка є справді відновлюваною та стійкою.
«Сьогодні я благаю країни об’єднатися, щоб створити середовище, яке дозволить кожному сектору промисловості вжити необхідних заходів. Ми знаємо, що для цього знадобляться трильйони, а не мільярди доларів і нам потрібна масштабна кампанія військового типу, щоб зібрати силу приватного сектора». – сказав принц Чарльз.
Генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй Антоніу Гутерріш заявив, що шість років з моменту прийняття Паризької угоди були шістьма найспекотнішими роками в історії.
«Ми повинні підтримувати ціль в 1,5 градуса Цельсія. Для цього потрібні більші амбіції щодо пом’якшення наслідків і негайні конкретні дії для скорочення глобальних викидів на 45% до 2030 року. Країни G-20 несуть особливу відповідальність, оскільки вони спричиняють близько 80% викидів… Розвинені країни повинні очолити ці зусилля. Наша залежність від викопного палива штовхає людство на межу, тож ми стоїмо перед суворим вибором: або ми зупинимо це, або це зупинить нас. І настав час сказати «досить».
Британський прем’єр-міністр Борис Джонсон попередив, що у світі, де потепління досягне 4 градусів за Цельсієм, цілі міста — такі як Майамі, Олександрія та Шанхай — будуть «загублені під хвилями».
«Якщо ми сьогодні не станемо серйозно ставитися до зміни клімату, завтра нашим дітям буде надто пізно», — сказав він на саміті COP26.
«Гнів і нетерпіння світу будуть нестримними, якщо ми не зробимо COP26 моментом, коли ми почнемо говорити про зміну клімату. І ми можемо отримати реальні на вугіллі, машини, готівку та дерева. У нас є технологія, щоб дезактивувати цей цокаючий пристрій судного дня».
Президент України Володимир Зеленський під час виступу на конференції ООН з питань зміни клімату у Ґлазґо 1 листопада закликав до "глобального потепління у відносинах держав", розповівши про дві екологічні бомби, які виникли, за його словами, через невиконання гарантій Україні.
"Щоб подолати глобальне потепління, нам необхідне глобальне потепління у відносинах держав, де щороку тане довіра. Домовленості нічого не варті, якщо для когось це просто слова – і щодо екологічних угод, і тих, що не стосуються довкілля. У 1994 році Україна отримала гарантії безпеки, які, на жаль, не були виконані. Планета отримала дві екобомби у центрі Європи: окуповані Крим і частину нашого українського Донбасу", – зазначив глава держави.
Зеленський наголосив, що Крим з його унікальною флорою і фауною став військово-морською базою Росії, а на окупованих частинах Донбасу нині – затоплені шахти, деградація грунту та брак питної води.
"І все це зараз. Це спільна загроза для усього світу. У наш час лихо, де б воно не сталося, я впевнений, стосується абсолютно всіх. Це доводить вибух на Чорнобильській АЕС, від якого постраждала не лише Україна, а десятки країн світу", – додав Зеленський.