На російському телеканалі «Россия 24» вийшов довгий сюжет про те, що Станіслав, виявляється, ніякий не журналіст, а … український шпигун. У цьому зізнався сам Асєєв у розмові з військовим кореспондентом Алєксандром Сладковим.
Імовірно, російським кураторам ОРДіЛО достоту набридли постійні заклики звільнити українського журналіста та закиди в переслідуванні ЗМІ, тому вони вирішили вдатися до свого старого й улюбленого методу — змусили бранця зізнатися на камеру в тому, що він воював у батальйоні «Донбас» і є агентом українських спецслужб. Мета цієї вистави зрозуміла. Бойовики намагаються виправдатися за переслідування преси та незгодних із ними мирних громадян, а тому вибивають зі своїх в’язнів найнеймовірніші зізнання. Мовляв, просто так ми нікого не затримуємо, усі в чомусь винні. Подібні звинувачення в підготовці терактів та диверсій бойовики висували ще одному «страшному українському терористу» — вченому Ігорю Козловському, якого протримали в заручниках два роки. Щоправда, у його випадку обійшлися без цирку та постановочних інтерв’ю.
Обговорювати правдивість зізнання Асєєва в співпраці з ГУР немає сенсу. Воно суперечить навіть тій інформації, яку сама ж російська пропаганда викладала раніше. У мережі з 2014 року викладено списки бійців батальйону «Донбас», які публікувалися на різних пропагандистських сайтах, на кшталт «Русской весны», але в жодному з них імені журналіста немає. Зрозуміло, що в полоні в бойовиків, які піддають жорстоким тортурам навіть своїх соратників, що з якоїсь причини впали в неласку Захарченка й опинилися «на підвалі», людина надасть будь-яке зізнання, щоб зберегти життя та здоров’я. Станіслав Асєєв, який у сюжеті не зізнається хіба що в розп’ятті слов’янського хлопчика, працював журналістом, писав книжки й статті.
Читайте також: В "ДНР" журналістові Асєєву загрожує 20 років ув'язнення – Репортери без кордонів
Він залишився в ОРДіЛО, щоб висвітлювати події зсередини, бачив у цьому свою журналістську місію. Усвідомлював ризики.
Давній друг і колишній однокурсник Асєєва український політик Єгор Фірсов так прокоментував відео, що з’явилося в мережі: «Сталося те, про що я неодноразово попереджав. Бойовики вибили у Стаса зізнання в шпигунстві та співпраці з розвідкою. Йому присвятили цілу передачу на каналі «Россия 24». Там є весь набір фейків та штампів — і щоденники, і шпигунство, і участь у батальйоні, і київські куратори… Таке враження, що Стаса змусили зізнаватися в усьому, що тільки можна собі уявити. Мені дуже важко дивитися це відео… Голос, що тремтить, руки, які вже за звичкою тримаються «як у наручниках» … постановочні кадри, де він їсть, а на столі пляшка боржомі та ліки. Я думаю, що на цьому вони не зупиняться. Будуть і прес-конференції, й інші заходи, через які нас переконуватимуть, що Стас — шпигун. Сподіваюся, ніхто не сприйме цей фейк усерйоз, оскільки це очевидна, і як я писав раніше, спланована постановка».
Окремо варто сказати й про сам сюжет, який вийшов в ефір. Це типовий зразок російської пропаганди. У ньому кореспондент Сладков протиставляє українських солдатів дітям з ОРДіЛО («з одного боку — солдати, а з іншого — діти») й називає Асєєва несправжнім письменником (мовляв, справжнім був Олесь Бузина!). Розмову з полоненим журналістом, до речі, записували в Донецькій центральній бібліотеці імені Крупської. Ніби випадково, за іронією долі. Такий уже специфічний гумор у російських кореспондентів.
Що думав російський «колега» Асєєва Алєксандр Сладков, коли сидів навпроти полоненого журналіста й свідомо брав участь у створенні постановочного фейку? Чи отримував він задоволення від своєї роботи, знаючи, що відповіді заготовлені заздалегідь і перед ним сидить зломлена людина, яку перед цим візитом обробляли струмом або душили протигазом, щоб вона слухняно розповіла на камеру потрібні слова? Російський кореспондент досить активний у соціальних мережах, однак нічого на цю тему не написав. Імовірно, ніяких докорів він не відчуває. Та й чи можна взагалі назвати журналістом особу, яка виконує таку роботу?
Навіть якщо на хвилину погодитися з російською версією подій і уявити, що Станіслав Асєєв справді був українським розвідником, то про що свідчить цей сюжет? Росіянин Сладков із Москви приїжджає в Донецьк та знущається над місцевим жителем за те, що той продовжував залишатися громадянином своєї країни й виступав за її територіальну цілісність. Дорікає Асєєву за те, що той виявився «неправильним жителем Донбасу». Неправильним — у його, росіянина, розумінні.
Тішить одне — навряд чи хтось із представників світової спільноти повірить у цю грубу пропагандистську роботу. Реакція на показане відео з’явилася досить швидко: Європейська федерація журналістів виступила із заявою, в якій учергове закликала бойовиків «ДНР» звільнити Асєєва.
«Виникають побоювання, що Асєєва, якого незаконно помістили до в’язниці в Донецьку більше року тому, змусили зізнатися в шпигунстві», — ідеться в повідомленні. Таким чином, якщо росіяни розраховували скомпрометувати журналіста й змусити світову спільноту замовкнути, їхній план можна вважати таким, що провалився.