На початку жовтня в Молдові оштрафували телевізійні канали, що транслювали російські новини, – через порушення ними базового принципу плюралізму думок. Для Молдови це не перша спроба запобігти появі російських програм в ефірі. Неабиякий досвід боротьби з телепропагандою РФ мають також Грузія та країни Прибалтики.
Молдова: не треба ненависті
7 жовтня Координаційна рада телерадіомовлення Молдови прийняла резонансне рішення: канали «Прайм ТВ», який ретранслює російський «Первый канал», ТВ7, що ретранслює російське НТВ, а також «РТР Молдова» і «Рен Молдова» потрапили під санкції. За ретрансляцію російських новин телеканали були оштрафовані та зобов’язані протягом 72 годин не показувати рекламні блоки в ефірі.
Експерти пояснили своє рішення таким чином: новини російських каналів «дискредитують, очорнюють і представляють в негативному світлі одну зі сторін конфлікту (уряд України)». Координаційна рада дійшла висновку, що більшість історій російського ТБ мають яскраву антиукраїнську забарвленість і відображають погляди виключно сепаратистів, дезінформують та маніпулюють словом і зображенням, користуються наклепами та поширюють ненависть.
Молдова вже не вперше на публічному рівні дає чітку оцінку російському ТБ. 4 липня 2014 року тут було офіційно заборонено мовлення телеканалу «Росія 24». Тоді ж Координаційна рада ввела санкції проти чотирьох молдовських телеканалів, що ретранслювали російські інформаційно-аналітичні програми. Рішення було прийняте на основі результатів моніторингу: немає плюралізму, зате є агресія та заклики до насильства та етнічної ненависті.
Щоправда, через місяць, у серпні, депутати Народних зборів Гагаузької автономії виступили з вимогою відновити мовлення «Росії 24» (як відомо, мешканці Гагаузії ще з часів Перебудови відрізнялись прорадянськими поглядами). Але Координаційна рада свого рішення не змінила.
Отже, заборона діє – до 1 січня 2015 року.
Грузія: право на захист
Ще в середині 2000-х років численні грузинські кабельні оператори включали російські канали у свої пакети, а громадяни ці пакети купували. Ситуація кардинально змінилася в 2008 році після збройного конфлікту з Росією. Грузію відрізняє від інших країн той факт, що в складний момент держава тут не приймала жодного офіційного документу – за словами медіаекспертів, місцеві оператори просто домовилися між собою і вимкнули російські телеканали, як на ТБ, так і в інтернеті, зчинивши щось на зразок формально-добровільного акту спротиву проти пропаганди. Добровільна заборона стосувалася, зокрема, «Першого каналу» та інших, що містили випуски новин. В той же час, такі канали, як, наприклад, «Росія Культура», ніхто не чіпав.
В 2012 році, коли до влади в Грузії прийшла коаліція «Грузинська мрія», російське ТБ знову з’явилося в кабельній мережі.
Щоправда влітку 2014 року у зв’язку з подіями в Україні, коли необхідність захищати громадян від агресивної пропаганди гостро постала знов, заснована екс-президентом країни Міхаілом Саакашвілі партія «Єдиний національний рух» розробила законопроект, що передбачав заборону мовлення російських телеканалів на території Грузії. Ініціатива закону належала одному з лідерів партії Георгію Барамідзе. Ще один член партії, Міхаіл Мачаваріані, коментував доцільність санкцій таким чином: «Треба вирішити цю проблему, тому що вони (російські телеканали – Ред.) розповідають про Україну таке, що мені здається, ми знаходимося у віртуальному світі».
Але в липні 2014 року представники парламентської більшості заявили, що не мають наміру обговорювати це питання. «Такі питання не сумісні з європейською перспективою Грузії. Не можна «глушити» чи забороняти інформаційні канали» – процитували ЗМІ слова одного з лідерів «Грузинської мрії».
Литва: справедливе обурення
Неодноразово впроваджувала тимчасову заборону на російські канали Литва. Так, 31 березня цього року рішенням литовського суду на три місяці було зупинено ретрансляцію телеканалу «НТВ Мир», який є міжнародною версією російського каналу «НТВ». Ще за тиждень була вирішена доля програм телеканалу «РТР-Планета».
Тоді литовська Служба етики журналістів постановила, що інформаційна програма телеканала «Росія» «Вісті тижня» щодо подій у Криму та документальна стрічка «Засуджені. Капкан для групи «Альфа»» телеканалу «НТВ» поширюють заборонену литовським законом про ЗМІ інформацію. У Литві цей закон забороняє пропаганду, дезінформацію, розпалювання міжнаціональної ворожнечі і війни.
Крім того, ще в 2013 році у Литві на три місяці було зупинено мовлення балтійської версії російського "Першого каналу". Це сталося після того, як в ефір вийшов випуск передачі «Людина і закон», де було представлено суперечливу версію подій 13 січня 1991 року у Вільнюсі. Як відомо, тоді радянські війська захопили ряд стратегічних об’єктів у Литві із застосуванням бронетехніки, під час штурму телевежі загинули 15 людей і 600 були поранені. Глядачів дуже обурив викривлений виклад історичних подій.
Цікаво, що генеральний директор медіахолдингу BMA, який ретранслює «Перший Балтійський канал», Йоланта Буткявічене, одразу вибачилась за програму, що «ображає громадянські почуття кожного литовця». «Незважаючи на те, що більшу частину передач ми тільки ретранслюємо, ми відчуваємо велику відповідальність перед литовським суспільством і своїми партнерами, тому докладаємо всіх зусиль, щоб максимально контролювати вміст ретрансльованих каналів», – заявила вона.
Латвія і Естонія: неоднозначна ситуація
Ситуація в Латвії склалася дещо іншим чином. У квітні 2014 року місцеві експерти долучилися до колег з Литви: Національна рада з електронних ЗМІ на три місяці припинила ретрансляцію в країні каналу «Росія РТР». Офіційне експертне пояснення свідчило: «записи новин «Росії РТР» в період з 2 по 17 березня містять розпалювання ненависті та заклики до військових дій».
Але вже за кілька днів представники супутникового телебачення Viasat заявили про відмову виконувати вимоги Національної ради, зазначивши, що канал «Росія РТР» не контролюється Латвією, з ним існують офіційні домовленості, а клієнти Viasat платять гроші, аби телеканал дивитися.
На початку липня 2014 року ЗМІ повідомили, що під тиском проросійських активістів в Латвії офіційно дозволили мовлення російського телеканалу, не зважаючи на попереднє рішення про 3 місяці заборони.
Що стосується Естонії, то місцевий парламент в квітні 2014 року прийняв постанову щодо створення спеціальної проблемної комісії з протидії впливу російських телеканалів. За думкою авторів проекту, комісія мала б проаналізувати контент російських каналів та дійти висновку щодо їхнього впливу на мешканців Естонії. Але президент країни Тоомас Хендрік Ільвес надав перевагу різкому засудженню цієї ініціативи. Він заявив: «Інформаційний потік має здійснюватися вільно. Робити так (забороняти мовлення російських телеканалів – Ред.) не можна. Ні до чого хорошого такі дії не призведуть».
Нагадаємо, в Україні Національна рада з питань телебачення і радіомовлення у вересні 2014 року заборонила ретрансляцію 15 російських телеканалів у кабельних і ефірних мережах республіки. До цього забороненого списку входять «Перший канал. Всесвітня мережа», «РТР-Планета», «НТВ-Мир», «Росія 24» та інші.