Виклики для Тимошенко

Відверта соціальна спрямованість бюджету 2008 року (після останніх виборів з їхніми обіцянками) неминуче зумовить “викид” в економіку десятків мільярдів гривень у вигляді підвищених пенсій, заробітних плат бюджетникам, пільг тощо. І, з огляду на наявну інформацію, Уряд Тимошенко вже активно працює над тим, як в цих умовах не дати розкрутитися маховику інфляції. Конкретна реалізація заходів відбудеться в новій редакції держбюджету, який має бути прийнято 1 березня 2008 року.

 

Реалізація програми Уряду вимагає великої кількості результативних голосувань у ВР, і це за переваги коаліції лише на 1 голос. Від’їзд чи хвороба одного депутата може зірвати важливе голосування. Ризик ще і в тому, що коаліція, аби перестрахуватися ,буде змушена йти на компроміси – а тому реформаторські законопроекти можуть бути пом’якшені і не принесуть бажаного результату для країни. Нагадаємо: якщо більшість розпадеться, наприклад, шляхом виходу з неї НУ-НСу, Уряд Тимошенко взагалі піде у відставку.

 

 

Більшість оглядачів вважає, що у Тимошенко і Ющенка різні плани щодо майбутніх президентських виборів. Тому загальноприйнятою є думка, що протиріччя переростуть у бойові дії, які нагадуватимуть відносини між Ющенком і Януковичем протягом його останнього прем’єрства. Проте в такому разі коаліція розвалиться і Тимошенко втратить посаду. З іншого боку, і прем’єр, і Президент демонструють здатність до нестандартних ходів, тому цілком можливий компроміс.

 

 

 

Юлія Володимирівна вже заявила, що списки на реприватизацію складються. Серед найімовірніших претендентів Кременчуцький НПЗ, енергогенерувальна компанія «Дніпроенерго», яку за сумнівними схемати приватизував Ахметов. Уряд Тимошенко вже наступав у 2005 році на ці граблі, коли заяви про реприватизацію відкинули від України значну кількість іноземнимх підприємців, які під впливом красивої телекартинки з Помаранчевої революцій планували розпочати бізнес в Україні. Також проти реприватизації вже виступив голова Парламенту Арсеній Яценюк. Тому варто очікувати, що в Україні масштабного переділу власності не буде, а порівняно незначний «цивілізований відбір» здійснюватиметься, за можливості, без гучних декларацій Уряду.

 

Імовірність недружніх дій Росії значно менша ніж у 2005 році. Головні проблеми можуть виникнути з газовими угодами – Юлія Тимошенко чітко задекларувала намір відмовитися від посередництва компанії «РосУкрЕнерго», яка є одним із джерел «неформального» заробітку нинішніх керівників РФ. Однак, з появою нової особи на посту президента Росії варто очікувати, що «старі схеми» або перестануть діяти, або суттєво обмежать. Натомість в України з’являється непоганий шанс запропонувати цікаві умови співпраці новій російській владі і за рахунок цього отримати певні преференції. Все буде залежати від того, наскільки українська влада зможе зіграти на неминучих суперечностях між «новою» (Мєдвєдєв) та «старою» (Путін) владами в Росії.

 

 

Невелика, дієва, модерна, а головне не дуже дорога професійна армія – одна з найрозрекламованіших цілей Уряду. Бачення учасників коаліції відрізняються термінами. БЮТ хоче все і негайно, НУ-НС – повний перехід на контрактну основу протягом року. Головне, щоб у результаті не вийшло війська без грошей, без техніки та ще й без солдат і офіцерів.

 

Реформа системи судоустрою є індикатором, чи дійсно Уряд бажає покращити життя людей. Без ефективного правосуддя функціонування економічно успішної держави, зі значною кількістю заможних громадян, просто неможливе. У коаліційній угоді розділ про реформу судової системи є одним із найкращих і найбільш ґрунтовно пророблених. Залишається лише одне питання – наскільки зацікавлена в таких реформах сама Тимошенко? Дії Ющенка на посаді Президента вже показали, що його влаштовують залежні суди.

 

Найоптимальніша схема містить кілька складників. Перший – газотранспортна система є виключно власністю України, і транзитна ставка відповідає європейському рівню (визначена на 2008 рік ставка 1,7 надзвичайно низька). Другий – введення ринкових цін на газ для промисловості (за рахунок менших затрат на транзит вони завжди будуть нижчими, ніж у Європі). Третій – забезпечення населення газом власного видобутку. Для цього необхідно наростити обсяги видобування з нинішніх 20 млрд м3 як мінімум до 25 млрд і зменшити сукупне споживання населення та комуналки приблизно до цієї ж величини.

 

Кількість загиблих в ДТП на дорогах України переважає втрати в таких військових конфліктах, як війна у Іраці. З 2000 по 2006 роки кількість загиблих на дорогах збільшилася на 43,2% і дорівнювала 7592 осіб, загалом у 2006 році сталося 49 491 ДТП, у яких отримали поранення або загинули люди. Викликано це не лише низькою культурою водіння, але й поганою інфраструктурою доріг. Щоб збільшити штрафи для порушників, Тимошенко прийдеться мобілізувати ВР, щоб внести зміни у законодавство. Після того залишатиметься тільки налагодити ефективну роботу служб ДАІ, чого правда ще не вдавалося нікому. Хоча за свідченням очевидців у сусідніх Росії та Білорусі проблема безпеки руху вирішується ефективніше.

 

Захисники мораторію на продаж земель із фракцій КПУ та Блоку Литвина (а колись ще і з СПУ) кажуть про загрозу великих земельних володінь, і переймаються долями селян, паї яких буде скуплено за безцінь. Водночас усім відомо, що мораторій не діє – земля все одно скуповується, або береться в довготермінову оренду, за напівлегальними схемами. З іншого боку, створення ефективного ринку землі дасть вивести прихований капітал, який міститься в цих активах, з тіньової сфери в нормальний економічний обіг, і може стати дуже потужним чинником не лише економічного зростання села, але і української економіки загалом. Тимошенко вже задекларувала бажання продовжити мораторій до прийняття необхідних законів. Про справжні наміри прем’єра можна буде судити за кілька місяців.

Застарілі фонди, необґрунтовані тарифи на основні послуги, неефективна робота ЖЕКів, нездатність людей бути справжніми власниками своєї нерухомості – це лише кілька проблем, які необхідно вирішувати Уряду Тимошенко. До речі, Уряд Януковича почав впроваджувати абсолютно правильну програму для збільшення кількості ОСББ – Об’єднань співвласників багатоквартирних будинків як одного зі способів реформування галузі.