Максим Віхров Ексголовред «Тижня»

Вихід не для всіх

Суспільство
25 Вересня 2021, 09:18

23 вересня Україна перейшла в «жовту» зону карантину. Втім, як стверджує головний санлікар Ігор Кузін, поточне погіршення ситуації із захворюванням на COVID-19 — це ще не нова хвиля епідемії. Коли вона розпочнеться, спрогнозувати важко, проте в Робочій групі з математичного моделювання проблем, пов’яза­них з епідемією коронавірусної хвороби, яка працює при Інституті проблем математичних машин і систем НАНУ, вважають, що нова хвиля триватиме менше, ніж попередня, проте з більш руйнівними наслідками. Хай там як, але посилювати карантинні обмеження уряду доводиться вже зараз. Якщо торік вони насамперед стосувалися обмеження масових скупчень людей, то зараз на перший план вийшло питання вакцинації.

Відповідно до нових правил, що набрали чинності 20 вересня, суворість обмежень корелюватиме з рівнем щеплень. «Бізнес обиратиме: або працювати з обмеженнями, наприклад, у кінотеатрах це 50% заповненості, або вакцинований колектив і 100% заповненості», — резюмував принцип нововведень міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко. Це стосуватиметься й решти сфер: приміром, навчальні заклади зможуть працювати в «жовтій» зоні, але за умови, що 80% працівників будуть щеплені принаймні однією дозою. Так само зможуть працювати ресторани й культурні, спортивні та розважальні заклади, якщо всі відвідувачі та принаймні 80% працівників будуть вакциновані. При переході до «червоної» зони вимоги до щеплень посилюватимуться: найменше обмеження стосуватимуться тих, хто матиме сертифікат про отримання двох доз вакцини. Ну а тим, хто щеплень уникатиме, доведеться жити й працювати за тими самими правилами, що діяли в «жовтій» і «червоній» зонах торік.

Читайте також: Які країни схвалили третю дозу вакцини від Covid-19

Логіка нововведень цілком зрозуміла. Так уряд намагається реагувати на погіршення епідемічної ситуації, але водночас не покласти на лопатки економічне та громадське життя, яке ще не зовсім оговталося від локдаунів 2020–2021 років. Утім, реалізувати такий сценарій на практиці буде непросто. Наприклад, перевірка вакцинаційних сертифікатів при вході до закладів може перетворитися на імітацію, якою вже давно став температурний скринінг у багатьох торгових центрах, кінотеатрах і супермаркетах. Додаток «Дія», через який вакциновані зможуть отримати електронний сертифікат, також поки що не працює ідеально. В офіційних положеннях ідеться про два види сертифікатів: «жовтий» після отримання першої дози та «зелений» — після другого щеплення. Але зараз у додатку можна завантажити лише «зелений» сертифікат.

Проте головна проблема, яку урядовцям доведеться вирішувати, полягає не в цьому. З огляду на останні нововведення, вакцинація стає майже обов’язковою — хай не де-юре, а де-факто. Громадянин має право відмовитися від щеплення, проте відсутність сертифіката про вакцинацію значно ускладнюватиме йому життя — аж до неможливості виконувати професійні обов’язки. Це, звісно, не прецедент. Приміром, у Франції працівники ресторанів, лікарень, салонів і низки інших закладів повинні або пред’являти «паспорт здоров’я», або що три дні робити тест, до того ж від жовтня — власним коштом. Постійне тестування навряд чи можна вважати альтернативою вакцинації для українців. Заковика в тому, що нинішні темпи вакцинації і близько не корелюють із новими карантинними вимогами. Нагадаємо, вакцинаційна кампанія стартувала в Україні наприкінці лютого 2021 року. Але станом на 19 вересня, за офіційними даними, хоча б одну дозу щеплення отримали лише 6,3 млн громадян, тобто трохи більш ніж 15% населення. Для порівняння, у Польщі вакциновано близько 52% громадян, в Угорщині — 58%, у Литві — 60%. Так уряд опинився у складній ситуації, встановивши вимоги, виконувати які громадяни не готові та й не надто прагнуть.

З огляду на останні нововведення, вакцинація стає майже обов’язковою — хай не де-юре, а де-факто. Громадянин має право відмовитися від щеплення, проте відсутність сертифікату про вакцинацію значно ускладнюватиме йому життя — аж до неможливості виконувати професійні обов’язки

Про останнє переконливо свідчать соціологічні дослідження. За даними опитування Фонду «Демократичні ініціативи» та Центру політичної соціології, здійсненого в серпні 2021 року, близько 18% українців заявили, що вже зробили щеплення, що приблизно корелює з офіційними даними. Про намір щепитися найближчим часом повідомила лише чверть громадян, а понад 56% відповіли, що не вакцинувалися й найближчим часом не планують. Серед причин небажання щепитись українці найчастіше вказували на те, що вакцини «ще недостатньо перевірені» і що їх турбують можливі наслідки та побічні ефекти щеплень. Близько 32% вважають, що щеплення не захистять від хвороби, а 30% стурбовані «нав’язуванням вакцинації державою». Серед найдієвіших засобів захисту від коронавірусної хвороби на необхідність щеплення вказали лише 23% громадян. Значно популярнішими заходами виявилися миття рук після вулиці (54%), дотримання соціальної дистанції (42%), уважне ставлення до самопочуття (39%), правильне носіння маски (36%) тощо.

Одне слово, виходить так, що без сильних стимулів до вакцинації більшість країни буде змушена впроваджувати стандартні карантинні обмеження, оскільки досягти потрібного рівня вакцинації у 80% нам не вдасться. Виняток можуть становити лише окремі сфери. Наприклад, за офіційними даними, серед працівників шкіл, вишів і дитсадків, включно з техперсоналом закладів, сьогодні вакциновано 48% (двома дозами — 37%). Це також досить далеко від заповітних 80%, проте тут перспективи швидкого прогресу видаються оптимістичнішими. Також поліпшити загальний результат можна, вакцинувавши медиків, правоохоронців та деякі інші групи населення. А от з рештою буде непросто. За даними згаданого опитування, 52% українців налаштовані проти обов’язкової вакцинації всіх повнолітніх громадян, а готові підтримати такі заходи лише 23%. Найбільш одностайно — на рівні 71% — українці підтримують щеплення на добровільних засадах. Але, як ішлося вище, для багатьох це означає лише свободу відмовитися від вакцинації.

Читайте також: У серпні найбільш стійкими до коронавірусу виявились європейські країни – Bloomberg

Теоретично, лояльність до вакцинації могла б бути набагато вищою. Але для цього потрібна стійка й висока довіра населення до державних органів, зокрема до Міністерства охорони здоров’я та медичної системи загалом, яку було зруйновано дуже давно. Переломити тенденцію в ході боротьби з епідемією не вдалося, що значно знизило ефективність вакцинаційної кампанії та інших заходів. Тепер добрати правильну комбінацію батога й пряника непросто.

Єдиним «пряником», який уряд може запропонувати тим, хто не бажає вакцинуватися, це є звільнення від певних карантинних обмежень, а в перспективі — можливо, й спосіб уникнути всеукраїнського локдауну. Але схоже, що ефективнішими будуть негативні стимули. За даними «Демініціатив», серед міркувань, які спонукали українців щепитися (або запланувати зробити це найближчим часом), найвагомішою виявилась якраз потреба працювати попри карантинні обмеження: її назвали значущою понад 45% українців (незначущою — 27%). Для порівняння, про дієвість вакцин для захисту від COVID-19 згадали 42%. Утім, наскільки сильно карантинні обмеження стимулюватимуть вакцинацію, передбачити поки що важко. До того ж слід робити поправку на імітацію. Приміром, 31 серпня СБУ повідомила про викриття угруповання, яке займалося виготовленням фальшивих сертифікатів про вакцинацію міжнародного взірця. І схоже, це лише вершина айсберга: торгівля фальшивими «ковідними паспортами» стає прибутковим, хоча й ризикованим бізнесом.

Читайте також: Чому так багато людей вірять у теорії змови щодо COVID-19

Отже, найімовірнішим видається такий сценарій. Серединним шляхом — вакцинація замість посилених карантинних обмежень — рушить меншість громадян. Їх кількість зростатиме пришвидшеними темпами в міру того, як можливі незручності ставатимуть щоденною даністю. Водночас скептична більшість простуватиме до нового карантину — спочатку «жовтого», а потім і «червоного», який має всі шанси перетворитися на жорсткий локдаун, під час якого власники «зелених» вакцинаційних сертифікатів почуватимуться якщо не привілейованою кастою, то принаймні щасливцями. Щоправда, економічні збитки, яких зазнає Україна під час нової хвилі коронавірусної хвороби, відчують усі: і щеплені, і нещеплені, разом із власниками фальшивих довідок. Невдоволення локдауном рано чи пізно знову стане предметом політичної боротьби — так само, як це було восени 2020 року, коли міські голови влаштовували гучні демарші під слоганами захисту місцевого бізнесу від «убивчих» карантинних обмежень. Ну а в цьому сезоні додасться ще й обурення «насильницькою вакцинацією», яким радо скористаються ті, для кого пандемія COVID-19 від самого початку була аферою міжнародних корпорацій, таємним медичним експериментом чи просто масовим психозом переляканих обивателів.