Ватажок бойовиків самопроголошеної "Донецької народної республіки" Олександр Захарченко 31 серпня загинув унаслідок вибуху у кафе "Сєпар" у центрі окупованого Донецька. Представники російської влади очікувано звинуватили у ліквідації глави "ДНР" Київ. Натомість в Україні вважають, що замах організували російські спецслужби або конкуренти Захарченка через "кримінальні розборки" у "республіці".
Так, у зв'язку з цим у ОРДО оголосили надзвичайний стан та почали масово затримувати людей, четверо з яких вже нібито зізналися у співпраці з Україною. Водночас в українського омбудсмена наголосили, що терористи вибивали свідчення.
Після вбивства Захарченка його місце зайняв Дмітрій Трапєзніков. Він став так званим "виконувачем обов'язків голови "ДНР".
Тиждень.ua зробив огляд публікацій іноземних медіа щодо можливих версій вбивства маріонетки Кремля.
Колумніст американського видання The Washington Examiner Томас Роган описує три найімовірніші версії вбивства ватажка сепаратистів. З одного боку, він розглядає причетність російських спецслужб. За його словами, попри те, що "ДНР" представлено як "незалежне зародження українських сепаратистських настроїв", це де-факто є фронтом для операцій російської розвідки.
"Як наслідок, лідери "ДНР" або дотримуються замовлень з боку Москви, або будуть зачищені. Іноді зачистка є спокійною, як у випадку з "екс-міністром оборони ДНР" Ігорем Стрєльковим (Гіркін, – Ред.). Інші випадки зачистки закінчуються втратою життя", – пише автор.
Так, інтерес Росії до загибелі Захарченка можна пояснити його нестабільною особистістю, зарозумілістю і менш значущим інтелектом. Кремль любить людей, яких він може контролювати, але також тих, які відчувають ту роль, яка їм призначена. "Захарченко, ймовірно, пішов занадто далеко за межі комфортної зони Кремля", – зазначає журналіст.
З іншого боку, смерть Захарченка може бути пов'язана з іншою групою інтересів на окупованих територіях. Цілком можливо, що інші ватажки бойовиків мали на меті перебрати на себе ті прибутки, які йому надавали лідерські позиції в "ДНР". "Як альтернатива, він міг стати ще однією жертвою боротьби за владу між "ДНР" та "ЛНР", – наголошує Роган.
Водночас автор підкреслює, що найменш ймовірною можливістю є те, що це " провернула" українська влада. Крім того, на думку автора, РФ могла вбити Захарченка, щоб "застосувати його смерть як причину ескалації".
До речі, у травні Слідком РФ порушив кримінальну справу проти Рогана за статтю про Керченський міст під назвою "Україна повинна підірвати Кримський міст Путіна". Тоді журналіст заявив, що не шкодує про свій матеріал.
Розглядаючи різні версії вбивства Захарченка, автор німецького видання Die Sueddeutsche Zeitung Флоріан Хассель зазначає, що Кремлю було вигідно "прибрати" свого пішака. Неназваний колишній "міністр ДНР" розповів виданню, що з 2015 року кожне так зване "міністерство" у захоплених Донецьку і Луганську наповнене маріонетками РФ, які доповідають усе Москві, щоб тій, було легше віддавати накази. Крім того, журналіст нагадує, що у створенні так званих "ДНР" і "ЛНР" брали участь ГРУ, ФСБ і "сірий кардинал" окупованого Донбасу Владислав Сурков.
Водночас існує версія, що інші проросійські "лідери" бойовиків могли також бажати смерті Захарченку. Ватажок бойовиків ОРДО і так званий "міністр доходів і зборів ДНР" Олександр Тимофєєв на прізвисько "Ташкент" контролювали левову частку грошових потоків у самопроголошеній "республіці". Зокрема, йдеться про зібрані "податки" з місцевих та мільйони євро, отримані від контрабанди.
Однак постає питання: якщо Москва дійсно хотіла позбутися Захарченка, чому вона не відсунула його "за станом здоров'я", як це сталося раніше з Плотницьким? Хассель пише, що Захарченко контролював кілька тисяч вірних бойовиків, які могли б чинити опір. Крім того, Москва довгий час зображала у ЗМІ Захарченка, як героя, тому його відставку було б важче пояснити, ніж загибель від української бомби.
У матеріалі Deutsche Welle експерти сходяться на думці, що смерть Захарченка навряд чи матиме відчутні наслідки для мирного процесу в Мінську.
За словами експерта з Німецького товариства зовнішньої політики Штефана Майстера, глава "ДНР" "ніколи не був головним у сприянні реалізації мінських угод. "Навіть якщо в угодах стоїть підпис Захарченка, він ніколи не був кимось, хто сприяв їх реалізації. Радше навпаки", – відзначає він.
У свою чергу, з даним твердженням погоджується керівник дослідницької групи з питань Росії та СНД у німецькому дослідницькому центрі Stiftung für Wissenschaft und Politik Сьюзен Стюарт. Вона наголошує, що ключову роль у даному процесі відіграють не "лідери" бойовиків, а Кремль. "За Росією, як правило, останнє слово у так званих "республіках". Вона дає ресурси, без яких вони не можуть жити. Тому, на мій погляд, менш важливо, хто очолює ці "республіки", а значно важливіше – як має намір вчинити з цим процесом Росія?", – зауважує експерт.