Нині позапартійний та позафракційний народний депутат Василь Кисельов часто згадує фразу з радянського анекдоту про сантехніка: «Систему потрібно міняти!» На знак власної рішучості днями пан Кисельов зареєстрував у Верховній Раді проект постанови про висловлення недовіри генеральному прокуророві України Олександрові Медведьку через «бездіяльність та відсутність реагування на численні звернення» щодо ситуації із землею в Криму. Не менш активно екс-регіонал коментує і хід виборчої кампанії.
У. Т.: Ви і раніше звинувачували Віктора Януковича у веденні гри з Віктором Ющенком. Чи допускаєте зараз можливість об’єднання Ющенка і Януковича проти Тимошенко?
– Про що ви говорите? Вони вже об’єдналися! Передумови для такого об’єднання я помітив ще на виборах 2007 року, коли Борис Колесников, він тоді був начальником штабу, вимагав від мене припинити критикувати Ющенка. Як людина пряма, я цих ігор не розумію. Якщо ти, президент України, бачиш, що прем’єр робить не те й не так, прийди у Верховну Раду і поділися з депутатами своїми сумнівами… Президент має чинити як батько нації, як старший у домі, як хазяїн, а не як сварлива сусідка.
У. Т.: Ви заявляли, що поки ПР очолює Віктор Янукович, вам у ній робити нічого, бо «він сьогодні вбиває майбутнє партії». Цікаво, коли ви це усвідомили?
– Я сказав це після того, як переконався, що Янукович передав Крим криміналітету. І не знаю, чи був, коли я прийшов у Партію регіонів, у ній Янукович. Я прийшов у ПР в березні 2001 року при Миколі Азарові. Після нього головою партії був Володимир Семиноженко. Те, що партію очолив Янукович, було помилкою. Її поступово перетворили на закрите акціонерне товариство. Сьогодні всі партійці мають мовчки виконувати волю купки людей. Ось із чим я не можу змиритися.
У. Т.: Але у 2003 році ви ж теж голосували за його обрання? Мабуть, був загальний «одобрямс»?
– Звісно, був. Звичайно, голосував. Аякже, ми ж не знали людину…
У. Т.: Чому ж ви тоді голосували, якщо його не знали?
– Партійці в 2003 році видали Януковичу кредит довіри. Це вже потім, коли почав осмислювати, думав: що ж ми тоді зробили?.. Тепер жнемо те, що посіяли: на виборах до Верховної Ради Криму та місцевих рад нам у списки силою впихають людей із кримінальним минулим, попри мої багаторазові попередження. Я бив на сполох, а від мене відмахувалися: розберемося, зараз не час, потім тощо. У результаті Сімферополь віддали «смотрящему» Мельникові, а Крим планують передати «смотрящему» Джарти. Даруйте за специфічну термінологію, але точніше не скажеш! У разі перемоги Януковича на виборах президента в кожній області України будуть «смотрящие» з Донецька. Україні потрібен такий президент?
Але останньою краплею для мене стала історія з Межигір’ям. На словах обіцяючи жорстко боротися з корупцією, на ділі привласнити – у розпал економічної кризи – маєток вартістю в мільярди гривень! Що ж ти робиш? Ти ж цим партію вбив! У мене, людини, яка ні на копійку ні в кого нічого не відібрала, це в голові не вкладається. Якщо все законно, навіщо забрали документи?
У. Т.: Ви ставите діагноз, а де ж рецепт?
– Виборці мають замислитися, чи можна не зважати на те, що робить лідер, і далі йому довіряти. Нагадаю вислів першого президента України Леоніда Кравчука: «Чому я не можу поміняти свою думку, коли бачу, що людина, якій я довіряв і допомагав, робить не те? Тільки мертві та дурні не міняють своєї думки, коли для цього є підстави. Мертві не можуть, а дурні – тому що дурні»… А головне – систему треба міняти! Передусім виборчу: потрібно повернутися до чистої мажоритарки. Ми ще років десять не доростемо до системи виборів за партійними списками…
У. Т.: Тоді кандидати знову купуватимуть виборчі округи…
– Не згоден! Виборці знатимуть свого депутата і питатимуть з нього. Але треба ще ухвалити закон про відкликання депутатів виборцями… А зараз купують місця у списку! Дивіться, від Донецької області у фракції Партії регіонів 42 депутати. Від Криму, якщо судити за кількістю голосів, яку ми дали на виборах, має бути 13 осіб. А нас у Верховній Раді троє. А ви знаєте, що 16 обласних парторганізацій – Волинська, Закарпатська та інші – не представлені в Раді жодним народним депутатом? Партія регіонів називається!
У. Т.: І вони мовчать, не протестують…
– А кому скаржитися? Я протестував, чим це скінчилося?
У. Т.: Ви стверджували, що є люди, які можуть гідно замінити нинішнього лідера Партії регіонів.
– Я називав Рибака, Бойка. Це моя думка, я маю право її висловлювати. Якщо член партії не має права слова сказати, то це партія?
У. Т.: Як, на вашу думку, Януковичу вдалося переконати і партійців, і спонсорів ПР у своїй незамінності? У чому, так би мовити, феномен Януковича?
– Команда дібрана непогано. Його оточення достатньо професійне. До речі, у БЮТ навпаки: є лідер – сильна особистість, проте немає потужної команди.
У. Т.: Хто, на ваш погляд, – Янукович чи Тимошенко – бажаніший зараз для Кремля?
– Думаю, Кремль зараз діятиме обачніше. Принаймні вони не квапитимуться вітати нікого, як це було п’ять років тому, дочекаються остаточних результатів. І підтримуватимуть: один їхній лідер – одного нашого, інший – іншого. Вони не програють ні так, ні так. Хоча… Для мене одним із найпоказовіших кроків наступного президента буде його тактика щодо української газотранспортної системи. Моє чітке бачення, яке я не раз викладав: наша ГТС, ціна якої зараз – $60 млрд, через три роки перетвориться на купу брухту. Не почули мене рік тому, а Путін за цей час почав будувати трубу в обхід України. Кому потрібна буде наша труба, якщо Росія все-таки побудує свою? Там Північний потік, там «Набукко»…
Треба негайно, доки українська ГТС ще затребувана, створювати газотранспортний консорціум із Західною Європою. Росії поки що потрібна наша система – прогнати по ній газ. Ми ж маємо бути надійним транзитером для Європи.
У. Т.: Закон про підвищення соціальних стандартів, який ініціювала Партія регіонів, на вашу думку, є грою на публіку?
– Підвищувати соціальні стандарти, безумовно, потрібно, тільки не зараз. Для чого сьогодні вкинули ідею з цим законом? З тієї простої причини, що потрібно було, щоб Тимошенко не отримала траншу МВФ. Насправді нічого страшного в цих кредитах немає, ніхто не дасть кредиту без гарантій його повернення. За розрахунками провідних економістів, академіків, сьогодні на одного українця припадає близько $4 тис. зовнішнього боргу, на одного американця – $43 тис., на одного британця – $174 тис. тощо. Весь світ живе в борг. В Україні сьогодні багато інвестиційно привабливих об’єктів та галузей, і Західна Європа спокійно дає кредити. Якби ми були неплатоспроможними, ніхто нічого не давав би. Тому в умовах дикої кризи ставити палиці в колеса отриманню зовнішніх кредитів – це злочин проти народу України. Інша справа – як проконтролювати, куди спрямовуються ці кошти…
У. Т.: Ваш прогноз майбутнього ПР, якщо Янукович виграє вибори, і якщо програє.
– Якщо виграє, партія згуртується довкола нього як центра тяжіння, у нас сильних люблять. Буде приплив у партію. Хоча після того, що ПР наробила на місцях, думаю, може й програти. Тоді треба буде очистити її, скинути баласт і заново завойовувати довіру виборців. Якщо Янукович програє, лідером партії він однозначно не буде.
[1689]
БІОГРАФІЧНА НОТА
З 1990 р. – депутат Верховної Ради Автономної Республіки Крим (чотири скликання поспіль).
1996–1997 рр. – голова Верховної Ради АРК.
1997–1999 рр. – постійний представник президента України Леоніда Кучми в АРК.
2000–2001 рр. – в. о. заступника голови Ради Міністрів АРК.
У 2006 і 2007 рр. обирався народним депутатом України за списком Партії регіонів, обіймає посаду заступника голови Комітету з питань регламенту, депутатської етики і забезпечення діяльності Верховної Ради України.
2001–2009 рр. – очолював Кримське регіональне відділення ПР.
У вересні 2009 р. президією політради Партії регіонів виключений із партії