В ніч проти 7 квітня флот США, а саме есмінці USS Porter USS Ross завдали ракетного удару по авіабазі сирійських урядових сил поблизу міста Гомс. За офіційними даними, було випущено 59 ракет типу «Томагавк», а точніше їхньої модернізованої версії BGM-109. Удар був відповіддю Штатів на газову атаку, що відбулася напередодні. Станом на 12:00 представники Сирійського центру моніторингу з дотримання прав людини повідомляли, що внаслідок удару загинуло четверо сирійських військовослужбовців та дві цивільні людини, а сама авіабаза зазнала значних ушкоджень.
А поки сили Асада підраховують збитки, лідери держав встигли обмінятися взаємними обвинуваченнями. Путін назвав такий вчинок свого американського колеги « агресією проти суверенної держави на порушення норм міжнародного права». Зі свого боку, Ангела Меркель та Олланд поклали відповідальність на Асада, як винного у злочинах проти мирного населення власної держави.
Читайте також: Високоточні удари США по Сирії випалили літаки прямо в ангарах
Втім, якщо більш уважно придивитися до деталей ракетного удару, стає зрозуміло, що найцікавіше попереду. Так, російська сторона була заздалегідь попереджена американськими військовими про атаку. Отже мала певний час на підготовку. Але проти американських крилатих ракет не були застосовані засоби ППО, російські комплекси С-300, розгорнуті в Сирії саме для захисту від таких нападів. Цьому може бути два пояснення. Перше – чергова модернізація «Томагавків», які офіційно прийняті на озброєння в далекому 1983 році. Ймовірно, тепер ці ракети можуть долати прикриття засобів ППО. Друге можливе пояснення – ракетам просто дали «зелене світло» з боку РФ. На користь цієї версії свідчить як відсутність збитих ракет, що є звичним для відбиття повітряного удару, так і мінімальна кількість жертв. Можна казати, що мали місце певні домовленості між військовими РФ та США або небажання Кремля йти на відкрите протистояння з Вашингтоном.
Інше питання – подальший розвиток подій. Враховуючи зазначені особливості, нанесення удару є певним випробуванням з боку Трампа. Після останніх скандалів із наявністю російських зв’язків низки посадовців в Національній раді безпеки та оточенні президента США, Трамп має доволі неоднозначну репутацію серед американських військових. Наказ на атаку – спроба налагодити відносини з ними і врятувати свою репутацію, одночасно попереджаючи про відповідальність РФ. На користь цього каже і підвищення військової активності порівняно із адміністрації Обами, і спрощення в ухваленні рішень, про які кажуть американські командири. Інша точка зору – рішення Трампу здебільшого емоційне, викликано переглядом наслідків газової атаки.
Читайте також: У НАТО відреагували на ракетний удар США по авіабазі в Сирії
Така позиція американського президента створює певні складнощі для Путіна. Путін позиціонує себе як єдиного рішучого борця з світовим тероризмом. Відкрито піти Москві проти Америки зараз також неможливо, не дозволяє ані фінансова ситуація, ані військовий потенціал. Додає складнощів і коливання політики Трампа від начебто дружби з РФ до атаки на російського союзника Асада. Єдине, що залишається для господаря Кремля – войовнича риторика для внутрішнього користування та виправдання Міністерства оборони щодо, начебто, падіння американських ракет. Дещо нагадує інформацію про російські «Калібри», які не долетіли до Сирії з Каспійського моря.
Таким чином, сторони радше будуть спостерігати на реакцію одна одної, і намагатися побудувати нову тактику з урахуванням останніх подій. Такої думки дотримується Лілія Шевцова, провідний дослідник британського Королівського інституту міжнародних відносин. За її словами, тепер на тривалий час припиниться і без того мінімальне співробітництво між двома країнами щодо вирішення конфлікту в Сирії. Хоча, на думку політолога, саме Росія в цих умовах потребує налагодження діалогу з Трампом, бо інакше буде втягнута в чергову гонку озброєнь, яку собі не може дозволити.