Що ми робили б, якби довідалися про аварію на Чорнобильській АЕС раніше за всіх? Розповіли б усім близьким і друзям? Накупили б «чорнила» на місяць наперед? Втекли б до Польщі, на Марс? Питання з розряду шкільних обговорень на перервах, хто кого – Шварц поб’є Сталлоне чи навпаки – у відповіді любителя метафор Алєксандра Міндадзе набуває сили вибуху самого Чорнобиля. Такими «вибухами» були в 1980-х і «Парад планет», і «Слуга». Знавець людської природи, такий собі сценарний Фройд, Міндадзе взяв неметафорично страшну трагедію, але торкнувся її ледь-ледь, аби лише забриніла струна спомину. «В суботу» – фільм про ту саму суботу 26 квітня 1986 року, коли «безаварійний» 4-й енергоблок ЧАЕС вибухнув, герої фільму кажуть простіше: «грохнув». І так, що аж дотепер чути.
Треба віддати належне режисерові: про експеримент, стронцій у повітрі й подібні речі говориться вбік, в обличчя – лише про людину, звичайного рудуватого і вусатого комсомольського робітника, котрий із якогось дива дізнався, що не треба.
Міндадзе створював не просту драму. Щось мусило би тримати глядача біля теми аварії, але лише біля неї, не підпускаючи його до її суті. Й це мали бути темп і напруження. Румунський оператор Олег Муту в «Смерті пана Лазареску» і «4 місяцях, 3 тижнях, 2 днях» використав магніт мінімалізму та псевдодокументальної манери зйомок. «В суботу» знятий ручною камерою за «догмівською» стилістикою «Ідіотів» Ларса фон Трієра. Та в нашому випадку це концепція. «Звичайний герой» Антона Шагіна біжить невідомо звідки, бо це неважливо, і спочатку невідомо куди.
Камера відпускає його обличчя лише на мить, коли він випадково дізнається про вибух. Але сенс бігу стає зрозумілим і так само важливим, як «макгафін» у Гічкока: до свої коханої, до поїзда. Але від фатуму втекти не можна. Тому і каблук дівчини перед вокзалом ламається, і знання того, про що нікому не було відомо, не допомагає… Міндадзе висловився на тему Чорнобиля, як завжди, влучно і, можливо, найсильніше за всі минулі 25 років. Тому режисерську одноманітність і «провисання» ритму фільму всередині йому можна вибачити.