Європейські та американські політики засудили проведення Росією псевдовиборів на окупованих територіях України та Грузії. «Організація Росією виборів в окупованих частинах Грузії і України є абсолютно незаконною», — зазначив Генсек НАТО Єнс Столтенберг, який 17 березня перебував із візитом у Тбілісі. Він також зазначив, що вибори в самій Росії не були ані чесними, ані вільними.
ЄС в особі Високого представника із закордонних справ і політики безпеки Жозепа Борреля жорстко засудив вибори в Росії як такі, що відбувалися у все більш «звуженому політичному просторі», що «не дозволило балотуватися багатьом кандидатам» та «позбавило російських виборців реального вибору». У свою чергу, міністр закордонних справ Литви Габреліус Лансберґіс заявив, що Литва не вважає і не називає «цю сфальсифіковану та імітовану процедуру виборами, оскільки, на жаль, вона більше нагадує трагічний фарс». Міністр закордонних справ Великої Британії Девід Камерон підсумував у своєму твіті щодо виборів у Росії: «Це не те, як мають виглядати вільні та чесні вибори».
Попри жорстку критику, все ж більшість західних лідерів не використовували твердження про «нелегітимність» чи «невизнання» виборів на території Росії. В коментарі «Тижню» німецький експерт із аналітичного центру Німецька рада із міжнародних відносин Штефан Майстер зазначив, що невизнання російських виборів може мати значно вищу політичну ціну, невигідну в нинішній політичній ситуації, саме тому попри усі порушення, ймовірно, офіційно щодо виборів у Росії не буде такого визначення. «Білорусь — це не Росія. Оголошення білоруських виборів нелегітимними мало набагато нижчу ціну, ніж у випадку з російськими. Росія є великим гравцем у Європі, з яким потрібно мати справу, а в деяких питаннях також вести переговори про припинення війни. Невизнання Путіна створить більше проблем, оскільки ви не зможете реально вплиапти на Росію цим шляхом. Ціна [такого рішення — Ред.] набагато вища, ніж у випадку з Білоруссю», — пояснив німецьких політолог.
Доволі швидко привітав Владіміра Путіна з перемогою китайський лідер Сі Цзіньпін. За повідомленням китайських державних ЗМІ, Сі заявив, що вибори є відображенням підтримки Путіна серед російського народу. Як пише The Guardian, «після оголошення перемоги в понеділок Путін використав промову перед своїми прихильниками, щоб знову заявити, що “Тайвань є невід’ємною частиною Китайської Народної Республіки”. Цей коментар, ймовірно, був спрямовані на уряд у Пекіні, який стверджує, що Тайвань є провінцією Китаю, і для якого “возз’єднання” є ключовим напрямком своєї політики. Путін також звинуватив інші держави у творенні “провокацій” навколо Тайваню і заявив, що вони, а також їхні санкції проти Китаю — “приречені на провал”».
Окрім того, премʼєр-міністр Індії Нарендра Моді також заявив у понеділок, 18 березня, що він «з нетерпінням чекає на зміцнення “перевіреного часом особливого і привілейованого стратегічного партнерства” між Делі та Москвою».
Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган 18 березня провів телефонну розмову із Владіміром Путіним, під час якої привітав його із нещодавньою перемогою на виборах і підтвердив відданість Туреччини зміцненню позитивних відносин між двома країнами. Як пише TRT World, він також підкреслив готовність Туреччини відігравати роль фасилітатора у просуванні діалогу та зусиль з примирення, особливо в контексті поточної ситуації в Україні.
Також, як пише The Guardian, перемогу Путіна святкували лідери країн Латинської Америки, які історично перебувають у протиріччі зі США. Так, президент Венесуели Ніколас Мадуро прокоментував: «Наш старший брат Владімір Путін переміг, і це добре для світу». Президент Куби Мігель Діас-Канель назвав результат «достовірним свідченням того, що російське населення підтримує [Путіна] в управлінні країною».