На виборах президента Азербайджану вражаючу перемогу здобув нинішній глава держави Ільхам Алієв, за якого віддали голоси 85% виборців. Принаймні про це повідомив місцевий Центрвиборчком уже на наступний ранок після дня голосування 9 жовтня. Друге місце посів кандидат від об’єднаної опозиції Джаміль Гасанли з 6% голосів виборців. Головний опонент влади ще до закриття виборчих дільниць заявив про те, що не збирається визнавати результати виборів через масові фальсифікації.
Влада виграла вибори-2013 ще 4 роки тому
Насправді, цьогорічна президентська кампанія в Азербайджані розпочалася де-факто не за декілька місяців до дня голосування 9 жовтня, а ще 4 роки тому. І почала її не опозиція, а влада. На всенародному референдумі, який ініціювала провладна партія «Єні Азербайджан» («Новий Азербайджан»), громадяни проголосували за внесення поправок до Конституції. Ключовою з-поміж них стало скасування положення Основного закону про те, що «ніхто не може бути обраний президентом більше двох термінів поспіль». Натомість з’явилося інше положення, що передбачає пролонгацію терміна президентства у випадку, якщо військові дії на території країни роблять неможливим проведення чергових виборів. Іншими словами, наявність замороженого військового конфлікту в Нагорному Карабасі, що час від часу дає про себе знати, завжди може бути залізним аргументом для президента, який бажатиме продовжити керувати країною на наступний термін. Не дивно, що новими правилами політичної гри скористалася цього року керівна партія, висунувши влітку кандидатуру Ільхама Алієва на третій президентський термін.
Намагання опозиції оскаржити висування Алієва на президентство ні до чого не призвели. Противники влади розуміли, що причина поразок на всіх виборах полягає не тільки в діях керівництва держави, але і у власній неспроможності до єднання. Вочевидь, така ситуація мала коли-небудь їм набриднути, і вони вирішили її змінити. 28 травня цього року в День республіки опозиціонери урочисто оголосили про створення об’єднання низки політичних партій і громадських організацій під назвою «Національна рада демократичних сил» Азербайджану (НРДС), яка у липні обрала своїм лідером і кандидатом в президенти всесвітньо відомого сценариста («Стомлені сонцем») й режисера Рустама Ібрагімбекова. За задумом опозиціонерів, рівновіддалений від політиків-демократів, в той же час відомий у всій країні митець мав об’єднати громадськість навколо єдиної мети – перемоги над Алієвим.
Читайте також: США розраховують на Азербайджан
Однак, опоненти влади, не врахували декількох важливих речей. По-перше, славетний режисер має друге (російське) громадянство, що за законом не дозволяє йому балотуватися на головний пост в країні. По-друге, Ібрагімбекова ЦВК не допустила до виборів через відсутність постійного проживання в країні. За останні 10 років митець перебував на території Азербайджану в сукупності менше 3 років, тобто менше 30% часу, оскільки постійно проживає у Росії.
Після болючої відмови ЦВК у реєстрації політичного «важковаговика», опозиції не залишалося нічого іншого, як шукати йому заміну. Наприкінці серпня, за півтора місяця до дня голосування єдиним кандидатом від НРДС став дійсний член Міллі Меджліс (однопалатного парламенту) Азербайджану, історик Джаміль Гасанли. За півтора місяці до виборів Гасанли, набагато менш відомий і авторитетний за Ібрагімбекова, навряд чи встигав провести серйозну виборчу кампанію. Принаймні про це свідчать офіційні результати виборів.
Вранці 10 жовтня Центрвиборчком оголосив про перемогу на виборах діючого президента Ільхама Алієва, який за даними явки у 72% набрав близько 85% голосів, а головний опозиціонер Джаміль Гасанли – близько 6%. Окрім двох основних суперників у виборах брали участь ще 8 кандидатів, однак жоден з них не набрав більше 2,5% голосів виборців. Новий-старий президент Ільхам Алієв в ефірі державного телебачення назвав вибори чесними і демократичними. Він висловив подяку народу Азербайджану за довіру, а також заявив, що «продовжуватиме служити рідній країні і завжди захищатиме державні інтереси Азербайджана».
З ним категорично не погоджується Гасанли. Він заявив про невизнання результатів виборів і закликав до повторного голосування. «Те, що відбулося, навіть близько не схоже на вільні, справедливі, демократичні вибори. Масштаби фальсифікацій були настільки великими, що встановити волевиявлення народу було неможливо» – сказав він.
Читайте також: Про свободу слова в Азербайджані
Як розповів Тиждень.ua в.о. президента Азербайджана на початку 90-х років, а нині лідер партії «Мусават», що входить до НРДС Іса Гамбар, в разі проведення чесних виборів єдиний опозиційний кандидат зміг би набрати близько 50% голосів виборців, а нинішній президент – 25%. Однак, сталося зовсім навпаки. Масові фальсифікації як під час голосування, так і під час підрахунку голосів знівелювали, на його думку, перемогу Джаміля Гасанли. «Відбулося масове вкидання бюлетенів в урну, була організація масових «каруселів», які дуже добре відомі українським виборцям», – заявив Гамбар.
«Якщо Ільхама Алієва незаконно втретє висунули як кандидата в президенти, а інформація ЦВК з остаточними результатами виборів ще за день до їх початку була оприлюднена з необережності одного із співробітників Центрвиборчкому (інформація про результати була розіслана як спам за допомогою мобільних пристроїв, з телефона до телефону – ред.), це не означатиме що опозиція зазнала поразки», заявила в коментарі Тиждень.ua заступник голови Верховного Меджлісу «Партії Народного Фронту Азербайджану», повноважний представник кандидата в президенти від НРДС Ірада Алієва. «Якщо Ільхам Алієв був так впевнений у собі, то не дозволив би допустити стільки «каруселей» виборців, масових вкидань бюлетенів», – додала вона.
За словами азербайджанського журналіста Асіфа Алієва, який нині живе і працює в Києві, з року в рік влада застосовує одні й ті самі методи фальсифікації, нічого не змінюючи, бо вони ефективні. Він згадав про своє голосування в Азербайджані. «Було таке. Я прийшов на дільницю, знайшов своє ім’я у списках, однак навпроти мого прізвища побачив позначку про те, що я уже проголосував. На моє здивування у комісії відповіли, що за мене проголосував мій батько, хоча він був на роботі. Я домігся лише того, щоб стерли цю позначку, оскільки за її встановлення сторонньою особою передбачена кримінальна відповідальність», – розповів журналіст. За його словами, в країні працюють 9 телеканалів, які повністю підпорядковані одній людині – президенту. Тому альтернативні точок зору просто неможливо почути. «Радіо і телебачення є повним табу для нас. Вибори – єдине виключення, коли кандидатам надали по 54 хвилин телеефіру для агітації», – додала Ірада Алієва.
Читайте також: Ірано-азербайджанське напруження
Такі різні іноземні спостерігачі
Місцевий Центр моніторингу виборів і навчання демократії (ЦМВНД) спільно з Громадським об’єднанням міжнародного співробітництва волонтерів (ГОМСВ), які підтримуються американським Агентством міжнародного розвитку (USAID) та іншими громадянськими інституціями США висловили солідарність з опозицією, заявивши про те, що вибори пройшли з численними порушеннями. «На жаль, масові порушення виборчого законодавства тривали з самого початку голосування до завершення підрахунку голосів. Більше 150 навчених нами спостерігачів зовсім не були допущені до моніторингу на виборчі дільниці», – повідомив виконавчий директор ЦМВНД Башир Сулейманли. Глава організації Анар Мамедли додав, що під час цих виборів було зафіксовано більше порушень, ніж під час парламентських виборів 2010 року. Серед основних – «каруселі» і підміна урн.
Делегація спостерігачів від ОБСЄ заявила про численні порушення на виборах. За даними організації, на 58% дільниць були зафіксовані порушення під час підрахунку голосів. Попри це, місія не має підстав не визнавати вибори такими, що відбулися. Організація "уникає використовувати вираз "непрозорі вибори", проте висловлює свою стурбованість тими порушеннями і недоліками, які були виявлені в ході голосування", – зазначив співкоординатор місії моніторингу ОБСЄ Мішель Вуазан.
Між тим, спільна місія спостерігачів ПАРЄ та Європарламенту визнала президентські вибори в Азербайджані чесними і прозорими. «Протягом усього дня голосування ми спостерігали вільний, чесний і відкритий електоральний процес», – зазначили парламентарі. Окрім того, вони схвально відгукнулися про бажання влади «запросити широке коло національних і міжнародних спостерігачів». Як ідеться у їхньому звіті, під час виборів «не було зафіксовано спроб залякування виборців».
Читайте також: Що криється за показною розкішшю Баку
Подібну позицію мають і спостерігачі з СНД, які також назвали вибори вільними і демократичними. Про це, зокрема, заявив виконуючий секретар місії спостерігачів СНД Сєргєй Лєбєдєв. «Всім кандидатам у президенти були надані достатні можливості для викладу своїх програм і поглядів для спілкування з виборцями, доступ до засобів масової інформації. На підставі всього цього ми можемо назвати ці вибори і вільними, і демократичними», – сказав він. Попри розходження позицій в оцінках виборів жодна із зазначених місій не заявила про незаконність перемоги на них Ільхама Алієва.
За словами журналіста Асіфі Алієва, позиція країн і місій залежить не від демократичності голосування, а від політичної доцільності. На його думку, режим Ільхама Алієва влаштовує майже усіх основних гравців у Кавказькому регіоні: США, Росію, Туреччину і Іран. Зокрема, тому, що США і їх західні союзники використовують бакинську нафту, оскільки основні споживачі червоного золота – це BP (British Petroleum) і американські компанії. Їх влаштовує стабільний світський режим у мусульманській країні.
«Попри бажання Росії затягти Азербайджан до Митного Союзу, режим Алієва Москву відносно влаштовує. Тому, що він не хоче повертати азербайджанські території, які були окуповані Вірменією», – зазначив експерт. «Ільхам Алієв проводить таку політику, яку проводив в Україні Леонід Кучма – влаштовувати усіх. Відсутність сильної реакції Заходу – це приклад того, чому наша опозиція має таку невелику моральну і фінансову підтримку», – зазначив журналіст.
Читайте також: Нафтозалежність і авторитаризм
Страх заважає, але протести можливі
Надто пізнє визначення єдиного кандидата від опозиційних сил, його маловідомість серед більшості громадян країни, відсутність медійного ресурсу і апатія виборців можна назвати головними причинами програшу опозиції на виборах. Якщо вірити озвученому опозиціонерами рівню підтримки Джаміля Гасанли (50%), то на вулиці Баку мали б вийти тисячі громадян з вимогами скинути владу. .
«Люди бояться виходити на вулиці. Страх є, він масовий. Але є критична маса людей, які постійно беруть участь в акціях. У 2003 році, коли Ільхама Алієва уперше обрали президентом, на вулиці вийшло дуже багато людей. Багато моїх співвітчизників вважають, що ланцюгова реакція кольорових революцій, які згодом прокотилися на пострадянському просторі, розпочалася саме з Азербайджану. Але в нашій країні з опозиціонерами дуже жорстко вчинили. Їм не дали встановити наметове містечко, опозиціонерів силоміць розігнали, в сутичках одна людина тоді загинула», – розповів Асіф Алієв.
Попри страх, в опозиції не виключають масових протестів. Можливо, не зараз, а через якийсь час. «Якщо влада бреше собі тим, що поки більшість населення не готове до масових акцій протесту, це не означає, що їх не буде. Згадайте і арабські народні рухи, і багато народних рухів на території пострадянського простору. Вони інколи починалися в той момент, коли ніхто на них не очікував, ніхто їх не прогнозував», – прокоментував для Тиждень.ua Іса Гамбар, при цьому додавши, що в найближчі кілька днів таке навряд чи станеться. Він повідомив, що у суботу 12 жовтня опозиціонери закликають людей зібратися на мітинг, на якому збираються повідомити про план наступних дій.