У неділю 31 жовтня, головною політичною подією стали вибори двох народних депутатів на Херсонщині та Черкащині, а також міського голови мільйонного Харкова. Однак у цей день повторні або проміжні місцеві вибори відбулися також у низці менших громад. Зокрема, голову обирали на Вінничині у Липовецькій громаді (центр місто Липовець – близько 9 тисяч осіб населення; загальне населення близько 22 тисяч осіб).
Править бал у місцевих радах Вінничини – «Українська стратегія Гройсмана» (УСГ). Партію в регіоні представляють 10 міських голів. Липовець теж був стратегічно важливий для «стратегів», адже Липовецька громада наразі входить до Вінницького району. Тим більше, на місцевих виборах 2020 року переможцем став саме кандидат від УСГ. Але торік у грудні мер Микола Грушко відмовився від посади. Майже одразу після місцевих виборів. Заявив, що йому дорожче безпека родини, ніж посада. Жодних деталей розкривати не став. Пліткували, що йому погрожував криміналітет. Досить довго вибори не призначали, але перемовини щодо можливих кандидатів розпочались одразу, а кампанія видалася запеклою. Команди кандидатів ніби вправлялись одне з одним у брудних технологіях.
Місцеві політичні еліти можуть вдаватися не лише до маніпуляцій та обіцянок. Боротьба включала чорний піар та підкуп виборців, а низький рейтинг кандидата від «Слуги народу» – натяк, що провладна партія все ж «віддала» область Володимиру Гройсману. Втім, у Липовці кандидатка від УСГ посіла лише третє місце, поступившись представнику від «Європейської солідарності» та переможцю – від «Батьківщини». Політична карта області не буде однорідною, а називати Вінниччину «гройсманівською» виявилося досить передчасним.
Абсолютний двійник та сексизм у «чорному піарі»
Найгарячіше стало після офіційної реєстрації кандидатів. Тоді з’ясувалось, що хтось із опонентів «Європейської солідарності» знайшов абсолютного клона кандидата від «ЄС» – Авраменка Василя Петровича. Причому, співпадали не лише прізвище, ім'я, по-батькові, а й рік народження. Мешкав він у Черкасах. Зареєстрували його самовисуванцем. Згодом Авраменко-черкащанин таки вирішив зняти свою кандидатуру з виборів. Проте, проголосувала територіальна виборча комісія за це рішення лише з третього разу. Кореспонденту вінницького видання «20 хвилин» Василь Авраменко з Черкас зізнався, що йому заплатили за реєстрацію.
«Брудні технології» застосовували проти усіх «прохідних» кандидатів: уже згаданого Авраменка від «ЄС», Віктора Бичкова від «Батьківщини» та Олесі Назаренко від УСГ. Причому, зіштовхували одне з одним треті особи.
Приміром, створили фейкову сторінку Олесі Назаренко у фейсбук і написали її «зізнання»: «Хочу поділитись з вами наболілим. Якщо чесно, ці вибори мені дуже сильно набридли. І повірте, звучить дико, але вони мені не потрібні. Так, це правда, ви навіть собі цього уявити не можете. Я вас прошу мене зрозуміти і не засуджувати. мене змусили балотуватись. Ви запитаєте хто? Я відповім – Сергій Моргунов (мер Вінниці – Ред.). А тепер до справи долучився МХП (ймовірно, у дописі йдеться про агрохолдинг Юрія Косюка – Ред.). Вони залякали та змусили піти з посади ексмера Грушка, а тепер взялись за мене. Вони не зупиняться ні перед чим. Для них немає нічого святого». Одразу ж Олеся Назаренко опублікувала на своїй сторінці спростування.
Проти Василя Авраменка випустили листівку з сексистською «чорнухою» на Олесю Назаренко. Текст листівки починається так: «Замість того, щоб варити борщі та прати шкарпетки, вона хоче стати нашим головою?…» А завершується: «…Липовецьку громаду має очолити не жінка, місце якої вдома біля плити, а людина, яку підтримує Петро Порошенко, який за Липовець, і знає що робити. Людина, яка за три місяці зробить більше, ніж всі інші за десять років.» І в самому низу – «За Василя Авраменка!» Знову ж таки, Василь Авраменко закликав виборців не вірити цим маніпуляціям. Мовляв, він би не вдавався до таких брудних технологій.
Читайте також: На Вінничині відбулася масова «заміна» депутатів. В ОПЗЖ усі жінки відмовилися від мандата на користь чоловіків
Віктора Бичкова звинувачували у тому, що компанія МХП, де він працював директором Липовецької філії ПрАТ «Зернопродукт МХП», збирається побудувати у Липовецькій громаді отрутомогильник. Згодом з’ясувалось, що «правдоподібність» досягнули завдяки відео трирічної давнини.
Адмінресурс
У використанні адмінресурсу звинувачували не кандидата від провладної партії, як це зазвичай трапляється, а УСГ. Адже саме Олеся Назаренко виконувала обов’язки голови Липовецької громади після відмови від посади Миколи Грушка. Сценарій застосування адмінресурсу та набуття політичної ваги кандидатом від «стратегів» дуже нагадує час, коли у 2014 році Володимир Гройсман залишив посаду мера Вінниці і став віце-прем’єром (а потім спікером парламенту, прем’єром). Тоді обов’язки міського голови теж виконував секретар міськради Сергій Моргунов. І виборів Вінниця чекала півтори роки, поки в.о. став достатньо впізнаваним, щоб висувати кандидатуру на посаду мера і перемогти без особливої конкуренції.
У Липовці кандидатка мала всі важелі впливу як очільниця громади, а також – підтримку з обласного центру, де у міськраді та облраді більшість належить «стратегам». Найбільше опонентів «потішило» рішення Вінницької міськради безоплатно передати 100 демонтованих світильників саме Липовецькій міськраді.
Читайте також: Євросолідарність в опозиції до «узурпатора» Гройсмана. На Вінничині депутати зі скандалами провели першу сесію облради
Про підкуп виборців заявляли з різних сторін, втім, був один зареєстрований поліцією випадок: коли місцева депутатка роздавала у магазині по 250 гривень на особу. Зрозуміло, що на сайті поліції повідомили лише факти, а ось на сайтах, які належать «стратегам» назвали і політичну приналежність депутатки – «ЄС», і її ім’я та прізвище. Однак у соцмережах неодноразово обговорювали роздачу грошей від інших кандидатів. Найдієвішими на виборах були все ж так звані «сітки», коли кошти віддавали за кожен голос, але перевіреним людям.
Два фальстарти
Одне з місцевих видань опублікувало інформацію про приїзд Володимира Гройсмана до Липовця у день тиші, хоча насправді він приїхав у четвер, 28 жовтня. Одразу ж опоненти УСГ заговорили про порушення з боку «стратегів».
У вечір виборів, коли партії вже знали попередні результати, низка відомих всеукраїнських видань опублікувала інформацію про те, що на виборах у Липовці лідирує кандидат від «ЄС».
У ситуації суцільного антипіару опоненти не лише виправдовувались, але й дозволяли публікацію на «своїх» сайтах та сторінках в соцмережах «аналітичних» матеріалів. Одні вказували на промахи інших у веденні агітації, неправильній побудові передвиборчої кампанії тощо. Втім, як би не кепкували опоненти-фаворити виборів один з одного, найбільше дісталось абсолютному аутсайдеру перегонів – партії «Слуга народу». Низький рейтинг кандидата від СН передбачили навіть сумнівні соцопитування (лідером в цих рейтингах був то Бичков, то Авраменко, то Назаренко). Кандидат «слуг» отримав мізерні 2% на виборах. Навіть кандидат «За майбутнє» має 5%.
Менше за «слуг» голосів у десятці кандидатів отримали лише самовисуванці. Тому навіть не причетні до виборів політики іронічно називали це логічним завершенням популярності бренду. Мовляв, усім відомий президентський антирейтинг, тому вже невигідно виступати від провладної партії. Результат у 2% – це вирок президентській партії, запевняють деякі експерти. І навіть прогнозують, що в новому році на Вінниччині буде новий голова облдержадміністрації. Однак майже ніхто не згадує, що «слуги» навіть не намагались боротись, вони не влізали у «розборки» між «трьома китами» передвиборчих перегонів – «Батьківщиною», «ЄС» та УСГ. Є припущення, що «слуги» зрозуміли марність зусиль на тлі кандидатів від рейтингових на Вінниччині партій, або ж дали можливість опозиції проявити себе, щоб з’ясувати, на яку партію можна розраховувати як можливого партнера в подальшому. Крім того, можна згадати, який результат кандидати від «слуг» отримали там, де партія таки включилася у боротьбу – на виборах нардепів у Черкащині та Херсонщині переможці від СН мають від близько 45% до близько 65%.
Читайте також: «Стратеги» Гройсмана продовжують цементувати владу на Вінниччині. Однак подекуди не обходиться без проблем
Яка партія керуватиме Вінниччиною?
Цього разу УСГ не змогла підтвердити вислів «місцеві вибори – для місцевих партій», перемогла парламентська. Чи вплине це на панування «стратегів» на Вінниччині, або ж переформатування місцевих еліт, казати зарано. Однак пожвавлення у регіоні таки відбувається. Наприклад, з’явилася громадська організація «Ми – вінничани», в яку увійшли три нардепа із парламентської «Довіри». Двох пов'язують з МХП Косюка. Третій – колишній голова ОДА Валерій Коровій, який, за всіма прогнозами, мав стати головою Вінницької облради від УСГ. Проте після обрання на цю посаду конкурента, взагалі здав мандат.