У другому турі парламентських виборів у Литві, які відбулися 27 жовтня, перемогла опозиційна Соціал-демократична партія. За даними Центральної виборчої комісії, за результатами обох турів її члени можуть розраховувати на 52 із 141 місця у парламенті. Раніше Соціал-демократична партія також оголосила про намір сформувати правлячу більшість із двома іншими опозиційними партіями — Демократичним союзом «В імʼя Литви» і «Союзом селян і “зелених” Литви».
Правлячій консервативній партії «Союз Вітчизни – Християнські демократи Литви» під керівництвом премʼєр-міністерки Інгріди Шимоніте вдалося попередньо отримати 28 мандатів.
У балтійській країні з населенням 2,9 мільйона осіб діє гібридна виборча система, за якою половина парламенту була обрана 13 жовтня шляхом всенародного голосування. Решта була визначена під час другого туру в округах між двома провідними кандидатами, пише видання Reuters.
Нагадаємо, що у першому турі парламентських виборів перемогу також отримала опозиційна Соціал-демократична партія, набравши понад 20 % голосів, а друге місце – «Союз Вітчизни – Християнські демократи Литви» з 18 % голосів.
Як прогнозували аналітики, Литва продовжила історичну тенденцію, коли виборці схильні змінювати свої погляди кожні чотири роки. Шимоніте погодилася, відзначивши цю закономірність, пише видання Associated Press.
«У Литві так і є, на кожних виборах ми бачимо, як маятник хитається то в один, то в інший бік. Ми поважаємо волю виборців», — сказала вона.
Чи зміниться політика країни після виборів?
Як заявив доцент Інституту міжнародних відносин і політології Вільнюського університету Мажвідас Ястрамскіс в інтерв’ю телеканалу LRT, важко визначити, що насправді зміниться у політиці країни після цих виборів.
«Наприклад, Литва збереже свій жорсткий підхід до Росії та прозахідну зовнішню політику, а Соціал-демократична партія активно підтримала збільшення оборонного бюджету», — пише Politico.
Лідерка соціал-демократів Вілія Блінкявічюте вже пообіцяла витратити «стільки грошей, скільки потрібно» на безпеку та оборону, щоб протистояти потенційній загрозі з боку Росії. «У нашій передвиборчій програмі сказано, що ВВП (на оборону, — Ред.) має становити не менше 3,5%, і цього не уникнути», — заявила вона.
«Балтійська держава, яка має 275-кілометровий кордон з Росією, була однією з найрішучіших прихильників Києва у ЄС і найзапекліших критиків Москви під час уряду консерваторів. Блінкявічюте пообіцяла, що це не зміниться», — пише The Guardian.
Видання Associated Press також зазначає, що істотних змін у зовнішній політиці Литви не буде. «Член Європейського Союзу та НАТО є рішучим прихильником України», — впевнені аналітики. Це можна також пояснити і тим, що за литовську зовнішню політику традиційно відповідає все ж не уряд, а президент.
Як зазначає у коментарі Тижню кандидат політичних наук, член-кореспондент Української академії геополітики та геостратегії Станіслав Желіховський, можна сподіватися, що Литва залишиться для нас дружньою країною і у форматі Люблінського трикутника.
«Я думаю, що цей формат розвиватиметься. Щодо Польщі важко спрогнозувати, якою буде співпраця. Оскільки країна вже зараз поринає у виборчі перегони, бо наступного року там відбудуться президентські вибори. Водночас Литва надалі допомагатиме нам і самостійно протистоятиме російській гібридній агресії, адже країна неодноразово мала справу з такими діями, зокрема у контексті штучно створеної Росією та Білоруссю міграційної кризи. Думаю, будуть і нові ініціативи, як можна ефективно протистояти Росії», — каже він Тижню.
За словами Станіслава Желіховського, занепокоєння викликає і сусідство країни з Калінінградською областю, і зазіхання Росії на Балтійське море.
Критики соціал-демократів також переконували, що ті здобули перемогу насамперед на звинуваченнях чинної влади, мовляв вона аж надто зосереджена на міжнародній політиці. А тепер, коли вибори вже минули, і самі соціал-демократи нібито відмовляться від активної підтримки України.
«У Литві зараз є чимало економічних проблем, і я думаю, що для того, щоб задовольнити населення країни у боротьбі за електорат і було зосередження на внутрішній політиці, — переконує Станіслав Желіховський. — Та я вважаю, що Литва все ж зацікавлена у протидії зовнішній агресії, тим паче, що багато міжнародних експертів говорить, що країни Балтії можуть стати наступними мішенями після України. Тому Литва, зважаючи на свій історичний досвід, розуміє екзистенційні загрози і не може собі дозволити займатися лише внутрішніми справами. А, відповідно, буде реагувати на дії Росії, бо допомагаючи Україні, Литва допомагає собі».