Екзит-поли оприлюднили перші результати першого туру президентських виборів у Франції. Згідно з попередніми, не остаточними результами, за чинного президента проголосували 28% виборців, за кандидатку від крайніх правих Марін Ле Пен — 23%, за крайньо-лівого Жана-Люка Меланшона 20%, за правого радикала Еріка Земмура — 7%, за представницю партії «Республіканці» Валері Пекрес — 5%, за еколога Яніка Жадо — 4% і за кандидатку від соціалістичної партії Анн Ідальго — 2%. Ці результати ще уточнюватимуться під час остаточних обрахунків, але провідні тенденції вже промальовані.
Насамперед, крайній правий сектор становить приблизно третину тих, хто взяв участь у першому турі президентських виборів. Голоси, що їх зібрали Ле Пен та Земмур — не виключно ксенофоби та расисти, але також певна частина протестного електорату, прихильники конспірології, активісти «жовтих жилетів» та противники вакцинації. Всі ті, хто або розчарувався у Макроні або всі ці роки бачив у ньому “президента багатих” та втілення “світового зла”.
Другий важливий момент — прогнози провальної неявки не підтвердилися. Загальна кількість тих, хто проголосував — майже 75%. Це на 4 пункти менше, ніж за попередніх виборів, але попередні були рекордними. Французи виявилися не настільки безвідповідальними, як уявляли соціологи. Криза репрезентативності, звичайно, тут відчувається так само, як і в інших демократичних країнах, бо чверть громадян виборчі дільниці проігнорували. «Я не бачу кандидата, якого хотів би підтримати», – кажуть ті, хто «голосує ногами». Подібним настроям сприяє патерналістська політична традиція у Франції, котра привчає пам’ятати більше про права, ніж про обов’язки.
Читайте також: Анти-Макрон. Ліва опозиція у Франції
Третя очевидна тенденція — це остаточний вихід з періоду чергування при владі двох великих поміркованих партій — соціалістів та республіканців. За обидвох представників сумарно віддали голоси лише 7% виборців. Натомість, половина французів віддали голоси за кандидатів популістсько-радикального забарвлення. Крайні ліві та крайні праві не настільки протилежні за своїми програмами, як це могло б здаватися, особливо в питаннях соціального устрою держави. І Меланшон, і Ле Пен, і Земур пропонують максимально зменшити французьку присутність у НАТО та ЄС та запровадити систему преференцій громадянам. Зважаючи на очевидність злочинів, що здійснює в Україні російська армія, ці три кандидати на певний час припинили закликати до відновленння «повномасштабної співпраці з Москвою», проте кожен з них у той чи інший спосіб висловлюється проти запроваджених санкцій та відмовляється визнавати, що РФ є загрозою для світової безпеки.
Другий тур президентських виборів у Франції відбудеться за два тижні, 24 квітня. Його результат великою мірою визначить голосування виборців Меланшона. Попри те, що сам він щойно тричі закликав «не дати жодного голосу Марін Ле Пен», чимало французьких крайніх лівих дуже негативно налаштовані до кандидатури Макрона. Не факт, що вони дослухаються до поради свого лідера та, зчепивши зуби, проголосують «розумно». Більше шансів, що просто не прийдуть голосувати. Перемога Макрона в другому турі зовсім не гарантована. Давня кремлівська подруга цілком здатна мобілізувати довкола себе всіх тих, хто не задоволений або чинною владою, або життям. Зайве казати, що потужне проросійське лоббі, яке принишкло, але ніде не поділося, працюватиме на неї на повний зріст.