Відвертий підкуп виборців Геннадієм Корбаном і Сергієм Березенком, затримання автомобіля з підробленими печатками виборчих комісій, бригади тітушків (або, як зараз модно казати, йовбаків) вказували на те, що вибори будуть дуже брудними. Проте велика увага преси та спостерігачів, а також ретельний контроль кандидатами одне одного зробили масштабні фальсифікації майже неможливими, тому значних порушень обом сторонам зафіксувати так і не вдалося.
Політологи та журналісти напередодні дня голосування поквапилися оголосити вибори в Чернігові одними з найбрудніших в історії України. Але вони, безумовно, не були такими. Той, хто на власні очі бачив вибори на Донбасі, може тільки посміятися над такою характеристикою, бо нічого нового в роздачі гречки не було, проте в Чернігові члени ДВК не малювали на колінах протоколи, в урни серед білого дня не вкидали стоси бюлетенів, а спостерігачів не били бандити, одягнуті донськими козаками. Порівняно з останніми перегонами в Донецькій та Луганській областях у 2014 році 205-й округ видавався майже зразковим. Як відомо, минулої осені Юхим Звягільський просто купив собі мандат без усіляких виборів, чоловік Наталії Королевської Юрій Солод купував виборців за продукти та гроші, а на окрузі в Красноармійську, де відбувалося протистояння двох регіоналів Геллера та Байсарова, взагалі підробили протоколи й змінили результат на повністю протилежний. Тож Чернігів не став чимось особливим.
Звезені кандидатами до Чернігова тітушки так і не вступили в бій. На дільницях вони з’являлися з посвідченнями журналістів, причому спочатку посвідчення виявилися фейковими, проте, коли брехня розкрилася, швидко були знайдені інші – від газети «Рідне село».
Загалом вибори протікали досить нудно. Протягом дня кілька разів надходила інформація про те, що на тій чи іншій дільниці відбуваються провокації, однак майже щоразу тривога виявлялася марною. Щоправда, на одній із дільниць спостерігачам вдалося затримати жінку, яка сфотографувала в кабінці бюлетень, і здати її міліції. А загалом завдання фальсифікаторам ускладнював неймовірний розмір бюлетеня, у якому значилося аж 90 прізвищ. Папір завдовжки метр не так вже й просто непомітно винести з дільниці, а ще важче непомітно кинути в скриньку пачку таких паперів.
Відносно непогано спрацювала бруднувата, але порівняно чесна технологія виставлення на вибори «двійників» одного з рейтингових кандидатів. Так, крім Геннадія Корбана у виборах брали участь Галина Корпан та Геннадій Карбан – нікому не відомі, випадкові люди, яких, очевидно, «попросили» виставити свої кандидатури через схожість прізвищ із головним опонентом Сергія Березенка. Заблукати в метровому бюлетені було нескладно, тому кандидат Карбан показав досить непоганий результат (враховуючи цілковиту відсутність будь-якої реклами), набравши 1,5% голосів. За інших обставин цей чинник міг би стати вирішальним. Ми пам’ятаємо безліч випадків, коли розрив між кандидатами на мажоритарних округах становив менше ніж 1%.
Дивно при цьому, що жодного двійника Сергія Березенка на окрузі зареєстровано не було.
У день виборів люди Геннадія Корбана роздавали квитки на концерт, який за мірками Чернігова виявився непоганим: сцена та звук були досить якісними. Таким чином, вочевидь, кандидат розраховував в останній момент схилити симпатії виборців на свій бік. Намети, у яких молоді люди роздавали квитки всім, хто проголосував, ставили просто біля входу на виборчі дільниці, однак це не спрацювало. Спостерігачі відразу ж викликали міліцію та проганяли таких «білетерів». Зрештою людей на концерт прийшло досить багато, але хто з них справді голосував за Корбана, невідомо. Сам концерт теж вийшов не надто вдалим: у розпал шоу на Чернігів насунулася злива з грозою, яка розігнала найбільш тверезу публіку.
Читайте також: Денис Казанський: Місцеві вибори будуть схожі на скандальну виборчу кампанію у Чернігові
Виборці здебільшого проігнорували скандальне голосування, надивившись на бої за гречку та всеосяжну політичну рекламу, що встигла набриднути. Прийшло лише трохи більше ніж 30% електорату, а за такої відвідуваності шансів перемогти в когось, окрім провладного кандидата, були мізерні. Поразка Корбана виявилася закономірною.
Березенку ж така пасивність чернігівців була на руку. Як відомо, на вибори передусім ідуть пенсіонери та бюджетники, причому останні часто не з власної волі, а тому що начальство наказало. За нашими даними, тиск на чернігівську місцеву владу з Києва, де вимагали перемоги Березенка, був дуже великий. Добре попрацював також десант впливових нардепів із Блоку Петра Порошенка. Корбан міг відповідати на такий потужний ресурс тільки грошима, що він за звичкою й робив. І врешті-решт це дало змогу йому посісти друге місце.
Власне чернігівські кандидати у цьому двобої «парашутистів» виявилися статистами. Мешканці міста проголосували за людей, які не мали до Чернігова жодного стосунку й просто намагалися використати його населення у власних інтересах. За людей, які зникнуть із міста одразу ж після того, як буде підрахований останній бюлетень. З одного боку, це здається нелогічним і безглуздим. З другого – відповідати за цей вибір доведеться самим чернігівцям. Більшість людей не сприймає кандидатів без тиску адмінресурсу та щедрої роздачі продуктів, але це передусім погано для самих виборців. Наступного разу перед тим, як кричати «зрада!» та матюкати уряд і парламент, треба пригадати, як голосував ти сам і чи все зробив для того, щоб гречкосії туди не потрапили.
Читайте також: Порошенко придумав, що робити з кандидатами, які на виборах "роздають гречку"
Кандидати витратили шалені гроші, як для невеликого обласного центру. Для Геннадія Корбана така витрата поки що виявилася марною. Але вже скоро вибори повернуться до Чернігова, і тоді теперішні інвестиції, не виключено, ще дадуть свої плоди.
15% – це вельми непогана частка в місцевій раді. Тож кампанію Корбана можна сприймати як рекламу бренда «Укроп». Так само слід відмітити успіх кандидата від Демальянсу Ігоря Андрійченка, ветерана АТО, який набрав 8% голосів, що також дає змогу його політсилі претендувати на солідний відсоток у місцевих радах. Причому Андрійченку це вдалося без підкупу та витрачання мільйонів на рекламні борди та концерт.
Уже зараз можна стверджувати, що регіональні вибори, які відбудуться в Україні вже за кілька місяців, мало чим відрізнятимуться від кампанії в Чернігові. Ми, безперечно, побачимо і продуктові набори, і гречку, і тітушків, і гроші в конвертиках. Скинути корумпований режим Януковича й зупинити просування окупаційних військ українцям виявилося легше, ніж відмовитися від голосування за відвертих пройдисвітів в обмін на їжу.
Кажуть, любов народу до гречкосіїв породжує бідність. Але ж бідність сама є наслідком голосування в обмін на продуктові набори. Тож справжнього покращення годі чекати, допоки нам нарешті не вдасться розірвати це замкнене коло.