Центральна виборча комісія Білорусі оприлюднила результати «виборів» президента. Ним усьоме поспіль оголосили Олександра Лукашенка, який нібито набрав аж понад 86 % голосів. У бюлетенях фігурували ще чотири кандидати, однак усі вони були лояльними до Лукашенка.
Білоруські «вибори» засудила більшість європейських держав та політиків. «Це кричуща наруга над демократією. Лукашенко не має жодної легітимності», — прокоментувала висока представниця Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас. Європарламент також засудив «вибори» у Білорусі як «фальсифікацію».
Тим часом, Угорщина заблокувала спільне звернення країн Європейського Союзу про те, що вони не визнають так званих виборів президента Білорусі, пише білоруська служба «Радіо Свобода» з посиланням на джерела у Брюсселі. Про своє рішення вагалася і Словаччина, але згодом все ж підтримала заяву.
На думку лідерки білоруської опозиції Світлани Тихановської, шанс змін для зміни влади у Білорусі може з’явитися у зв’язку з економічними проблемами або після перемоги України. «Перемога України — слабкий Путін, а значить — слабкий Лукашенко. Він і так дуже слабкий, покладаючись лише на підтримку Путіна», — сказала вона, пише портал Zerkalo.
Водночас старший політичний радник Тихановської Алєксандр Дабравольський у коментарі Тижню заявив, що хоч перемога України може послабити Росію і цим допомогти Білорусі, відповідальність за ситуацію все ж несуть саме білоруси.
«У Білорусі влада фактично захоплена групою людей, які її привласнили всупереч волі виборців, усупереч волі народу. І ця група організувала війну проти білоруських громадян, утримує владу за допомогою Росії. Тож ми створюємо інституції, щоб було міцне суспільство, адже лише воно може відстояти незалежність і домогтися демократії. Варіантів, як це може відбутися, кілька: це і зміни під тиском громадян (що зараз особливо важко, бо перевага у силах та ресурсах на боці режиму), і зовнішній тиск, коли Білорусь безпосередньо буде втягнута у війну проти України, — хоч сподіваємося, що цього не станеться, — і впровадження поступових змін», — зазначає він.
На думку політичного аналітика Ігара Тишкевича, одна з причин, чому Лукашенко спокійно провів вибори — ідеологічна криза білоруської опозиції зразка 2020 року, зокрема звуження її електоральної бази до 13 %.
«Це провал Тихановської та її кампанії. У Білорусі йде трансформація системи влади за іранським зразком. Є дуже велика вірогідність, що транзит влади чи усунення Лукашенка відбудеться протягом найближчої “п’ятирічки”. Це буде після того, як Лукашенко спробує примиритися зі Заходом і, швидше за все, після того, як завершиться війна в Україні. Росія буде намагатися брати участь як зовнішній гравець, братиме участь і Китай, і сили всередині Білорусі. Не знаю, чи будуть радитися з політичними групами в екзилі, можливо, на певних фінальних стадіях. Чи будуть їх допускати до влади? Дуже сумніваюся», — каже у коментарі Тижню Ігар Тишкевич.
За його словами, для Лукашенка дуже важливо було провести вибори достроково.
«Один із факторів — необхідність виходу на певну стабілізацію відносин зі сусідами, що означає закінчення політичної війни насамперед з країнами Європейського Союзу. Це обумовлено, зокрема, позицією Китайської Народної Республіки. Другий варіант — це трансформація російської економіки. Якщо подивитися бюджет Росії, то на 2025 рік на фінансування її державних програм, а саме цивільної складової, є менше коштів, ніж було в 2024 році. Відповідно, буде менше замовлень для білоруської економіки, що означає уповільнення можливого економічного зростання. На тлі таких процесів для Лукашенка проводити вибори пізніше було б не дуже доцільно», — зазначає він Тижню.
Третя причина — можливість заморожування війни в Україні. «Для Лукашенка вкрай важливо на момент, коли підуть розмови про устрій і міждержавні відносини у Східній Європі, мати за спиною начебто вже проведену електоральну кампанію. Щоб можна було спробувати брати участь у таких процесах уже як новообраний президент», — додає Ігар Тишкевич.