На оновлення давно чекає й Центрвиборчком. На своїй підсумковій прес-конференції глава держави особисто обрав журналіста, який запитав про ситуацію з внесенням кандидатур членів нової ЦВК. Призначення, яке мало відбутися не в другу річницю виконання Порошенком своїх обов’язків, а одразу після вступу на посаду. «Несподіване» запитання очікувано не вивело з рівноваги президента, який заявив присутнім, що має «приємну новину»: напередодні прес-конференції він направив до Верховної Ради подання з кандидатурами.
7 червня документ опублікували на сайті парламенту. Якщо точніше, два документи: один — про звільнення чинних членів ЦВК, термін повноважень яких сплив, другий — із переліком претендентів. І тут не обійшлося без несподіванок.
Список рекомендованих парламентськими фракціями кандидатур у члени Центрвиборчкому потрапив у ЗМІ доволі давно. Однак серед одинадцяти імен, які подав глава держави, тільки вісім входили до оприлюдненого раніше списку.
Троє поданих президентом новачків — Олег Конопольський, Надія Синиця та Роман Греба. Навіть побіжний погляд на біографію цих осіб дає змогу чітко окреслити силует людини позаду: Арсенія Яценюка. Конопольський — юрист, а також функціонер «Фронту змін». Окрім того, Конопольський є співзасновником юридичної фірми «Правнича агенція», де його партнерами стали Валерій Зубарєв та Людмила Корбан. За інформацією з відкритих джерел, перший був довіреною особою Партії регіонів у київському окрузі № 218 на позачергових виборах до Ради у 2007 році, а чоловік другої Олег — представником регіонала Ігоря Лисова в окрузі № 211 на скандальних парламентських виборах у 2012-му.
Про Надію Синицю відомо, що у 2014-му вона була заступником керівника Секретаріату Кабміну «першого» уряду Яценюка Остапа Семерака.
Однак найцікавішою для ЗМІ персоною поки що є третій новачок — Роман Греба. Одразу після оприлюднення переліку кандидатів «Реанімаційний пакет реформ» (РПР) опублікував заяву із закликом до Ради відхилити його кандидатуру. Річ у тім, що Греба, як і Синиця, був заступником керівника Секретаріату Кабміну, але вже в «другому» уряді Яценюка. За час перебування на посаді він став фігурантом великого корупційного скандалу. У 2015 році офіційно відповідав за організацію конкурсу на посади членів Національного агентства з питань запобігання корупції, який, на думку активістів, супроводжувався серйозними маніпуляціями.
З огляду на таку біографію Греби потішив офіційний коментар керівника фракції «Народного фронту» у Верховній Раді Максима Бурбака. Зокрема, він заявив, що фракція не змінювала переліку кандидатур, поданих раніше: «Ми кілька разів обговорювали склад нової ЦВК. У процесі звучали різні прізвища. Добре, що в нашій команді багато досвідчених юристів, які могли б претендувати на посаду члена Центрвиборчкому. Разом із тим ми не приймали рішень і не подавали президентові від «Народного фронту» когось іншого, окрім Магери, Шипілова й Онищенко (Ганна Онищенко — безпосередній керівник Греби під час роботи в уряді. — Ред.)». Леонтій Шипілов, представник команди спікера Верховної Ради Андрія Парубія, став четвертим кандидатом у ЦВК від «Народного фронту» та єдиним із тих, кого анонсували раніше.
Читайте також: Пристрасті за ЦВК: два роки на межі законності
Як і очікувалося, зважаючи на відсутність сталої більшості в БПП та «Народному фронті», окремі малі фракції дістали право на представництво в Центрвиборчкомі. З дуету «Воля народу» та «Відродження», на який коаліція часто спирається під час голосувань, пощастило останньому: чинний суддя Дарницького райсуду Києва Алла Басалаєва потрапила до списку обраних. Євген Радченко, внесений «Самопоміччю», може допомогти Порошенкові виконати улюблений трюк із розподілом відповідальності. За словами голови Комітету виборців України Олексія Кошеля, він був єдиним кандидатом, якого рекомендувала громадськість, зокрема й уже згаданий РПР.
Не отримали представництва в переліку кандидатур Радикальна партія Ляшка, «Батьківщина» та Опозиційний блок. Дві останні фракції стали жертвами обраного Адміністрацією президента алгоритму «повного оновлення ЦВК». Таким чином у Порошенка вирішили позбутися не тільки одіозного голови комісії Михайла Охендовського (якого знову пропонував ОП), а й двох інших відомих її членів, а саме Андрія Магери та Жанни Усенко-Чорної (креатура «Батьківщини»).
Інші п’ять кандидатур — Михайло Вербенський, Ольга Желтова, Ольга Лотюк, Віталій Плукар та Світлана Кустова — були запропоновані раніше фракцією БПП. Порошенко намагався зробити Кустову членом ЦВК ще у 2014-му, але тоді відкликав своє подання. Остання представляла його інтереси в ЦВК на виборах президента 25 травня 2014 року. У ЗМІ Кустову вже називають одним із головних претендентів на посаду майбутнього очільника комісії або одного із заступників.
Для остаточного призначення нових членів Центрвиборчкому не вистачає тільки одного кроку, а саме голосування у Верховній Раді. Тиждень, що минає, дав депутатам змогу відпочити від пленарних засідань. Очікується, що парламент розгляне питання вже в найближчі сім днів. Єдиною суттєвою перешкодою для цього може стати «літній синдром», себто низька продуктивність праці народних обранців.
Читайте також: У документах "чорної бухгалтерії" Партії регіонів є інформація про хабарі членам ЦВК
Що ж до президента, то він залишився вірним собі й зберіг частинку інтриги, навіть зробивши подання. Річ у тім, що звільненню підлягають 12 членів ЦВК, а в поданні тільки 11 імен. Голова організації «ОПОРА» Ольга Айвазовська припустила, що Порошенко в найближчі місяці внесе додатково не одну, а відразу дві кандидатури, оскільки термін повноважень ще одного члена комісії Олександра Осадчука спливе вже зовсім скоро. Залишивши незайнятою одну позицію, президент зберіг додатковий важіль впливу на майбутній Центрвиборчком. У разі незадоволення роботою ЦВК він зможе зруйнувати сформовану там конфігурацію новим призначенням.
Якщо оновити Центрвиборчком усе ж таки вдасться, то перший серйозний екзамен нова комісія складе вже зовсім скоро: 17 липня відбудуться позачергові вибори нардепів у семи округах.
Виборча кампанія там уже в розпалі.