Вибір Міхалича

Над виборчою дільницею яскраво світило сонце, засліплюючи відблисками від льодяного дзеркала перед входом. Два дідусі – один із паличкою, другий із «кравчучкою» – потихеньку чалапали до дверей. Подивившись один на одного, вони синхронно кивнули головами. «Зі святом, Міхалич», – привітався старий, що з дрючком. Другий хотів відповісти, та раптом послизнувся й упав. Важко піднявшись, він почвалав геть. «Міхалич, ти куди?» – з подивом крикнув йому вслід дід. «Я все життя голосував, жодних виборів не пропустив. А тепер вони навіть дороги прибрати не можуть. Лайна їм на лопаті, а не мій голос», – спокійно відповів Міхалич.