Українська делегація для участі у Тристоронній контактній групі повідомила, що з 27 липня 2020 року до 27 липня 2021-го зафіксовано 1995 обстрілів, загинуло 45 та 163 військовослужбовця отримали поранення (дані Штабу ООС).
"Незважаючи на численні порушення з російського боку, результати дії режиму припинення вогню очевидні: удвічі менше смертей українських військовослужбовців, втричі менше поранених, майже втричі менше обстрілів, у порівнянні з періодом з липня 2019 до липня 2020 років", – зазначила українська делегація.
Так, згідно з наведеними даними, з 27 липня 2019 року до 26 липня 2020 року збройні формування Російської Федерації 4257 разів здійснювали обстріли, 88 українських військовослужбовців загинуло, 494 – отримали поранення.
У коментарі Тижню представник України у Тристоронній контактній групі, журналіст та блогер Денис Казанський підкреслив, що хоч перемир'я не настало повністю, все ж воно допомогло знизити інтенсивність вогню. "Як бачимо, це перемир'я повторило долю попередніх. Зрештою, мало хто вірив, що воно настане повністю. Я, наприклад, одразу писав, що довго воно не протримається. Однак перемир'я допомогло знизити інтенсивність ведення вогню. Звісно, дива не сталося, повністю бойові дії не припинилися. В принципі, вони не припиняться, доки Росія не піде з території України, бо РФ сюди прийшла не для того, щоб миритися, це зрозуміло. Але якщо ми говоримо про кількість загиблих, то позитивний ефект від перемир'я є. Якщо це допомогло зберегти чиїсь життя, то однозначно це можна вважати плюсом", – розповів Денис Казанський.
Водночас на думку головного редактора порталу mil.in.ua та голови правління ГО "Український мілітарний центр" Тараса Чмута, яку він висловив у коментарі Тижню, перемир'я – це проміжок часу між активними фазами війни, який варто використовувати для посилення своїх позицій в обороні і на дипломатичному фронті, чого Україна за цей рік не зробила.
"Кількість обстрілів і втрат, порівняно з попереднім роком, дійсно зменшилась. Але чи наблизились ми до миру? Жодним чином. Перемир’я – це певний проміжок часу між війною і війною. Якщо це проміжковий етап для того, щоб посилити армію і наші можливості в майбутньому або через дипломатичний фронт змусити Російську Федерацію до перемовин і послаблення своїх позицій, тоді можна говорити, що перемир'я виправдане і вдале. Однак якщо ми бачимо, що з липня 2020 року нічого не змінилося, ДОЗ (державне оборонне замовлення) не підписане, Європа добудовує з Росією Північний потік-2 і не має наміру зупиняти співпрацю, можна стверджувати, що фактично цей рік нам мало що дав", – зазначив Тарас Чмут.