Початок нової парламентської сесії (де-факто і початок нового політичного сезону) не надто надихнув прихильників європейської інтеграції України. Єдиний законопроект з так званого «євроінтеграційного пакету» про митні тарифи, було провалено, до решти у нардепів взагалі не дійшли руки. Тим часом, всередині Партії регіонів почала неприховано формуватись внутрішня антиєвропейська опозиція, пішли розмови навіть про створення окремої фракції під умовною назвою «За Митний союз!». Паралельно активність розвинули й комуністи, котрі на неділю призначили збір своїх активістів у Києві з метою ініціювання референдуму про вступ до МС. Регіонали та опозиція, як і раніше, звинувачували один одного у намаганні зірвати євроінтеграційний процес та сперечалися через окремі пункти євроінтеграційних законів – загалом скидалося на те, що через сварки та взаємну недовіру Верховна Рада взагалі не встигне нічого ухвалити, відтак підписання Угоди про асоціацію у Вільнюсі об’єктивно ставало дуже примарним.
Читайте також: Як проросійські сили компрометують себе і Путіна
Але на тижні ситуація змінилася. В хід пішла «важка артилерія» в особі президента Віктора Януковича, котрий в екстреному порядку зібрав своїх депутатів у партійному кінотеатрі «Зоряний» (попередня така зустріч була майже рік тому). Засідання носило вкрай закритий характер. Очевидно, побоюючись сварок та скандалів, котрі могли б згодом стати надбанням ЗМІ, рядовим регіоналам навіть заборонили проносити із собою мобільні телефони. З наявної інформації, Янукович спершу переконував своїх соратників у важливості підписання Угоди про Асоціацію, згодом пообіцяв їм захистити їхній бізнес від наїздів з боку контролюючих органів (пересічні регіонали у приватному порядку люблять скаржитись журналістам, що їхній бізнес «трусять» не гірше, ніж фірми опозиціонерів).
Зрештою, аргументи та обіцянки Януковича змінили ситуацію – у четвер євроінтеграційні закони приймалися переконливою конституційною більшістю голосів. Так, зокрема парламентарі забрали у Верховної Ради право призначати суддів (у Європі вважають, що це зробить людей в мантіях більш незалежними), затвердили механізм виконання рішень судів щодо виплат державою заборгованості пільговикам (критики стверджують, що держава тепер зможе взагалі нічого не платити), покращили умови утримання для ув’язнених тощо.
Окремий важливий пункт – парламент нарешті, майже через рік після виборів, дійшов згоди щодо призначення виборів у п’яти проблемних округах, що було прямою вимогою Євросоюзу. Загалом, це можна розцінювати як перемогу опозиції – насамперед тому, що поки що виборів не буде в округах Олександра Домбровського та Павла Балоги. Втім, досвід свідчить, що кожна поступка регіоналів в останні роки у кінцевому підсумку грала їм же на руку. Так, призначення виборів на 15 грудня може свідчити, що описаний Тиждень.ua сценарій почне діяти: перед листопадовим Вільнюським самітом європейцям відзвітують про виконання відповідного пункту їхніх вимог, натомість після саміту, в день голосування та під час підрахунку голосів вже можна буде творити «беспрєдєл».
Читайте також: Вибори 15 грудня як компроміс
Скандальний антидискримінаційний закон, котрий посилює захист прав секс-меншин, поки зняли з порядку денного. Де-факто, жодна із фракцій не ризикує відкрито його підтримати, побоюючись своїх консервативно налаштованих виборців. Для вирішення проблеми до Брюсселя поїде Уповноважена ВР з прав людини Валерія Лутковська, котра переконуватиме європейців викреслити «дискримінацію» зі списку своїх вимог.
За парламентськими подіями на другий план відійшла головна вимога Брюсселя – вирішення питання з Юлією Тимошенко. Оприлюднена «Німецькою хвилею» інформація про те, що екс-прем’єрку вже до 15 вересня перевезуть до берлінської клініки, де для неї вже почали облаштовувати палату, судячи з усього, виявилась «качкою». Якщо питання з перевезенням Тимошенко до Німеччини і вирішиться позитивно, то не так скоро. Тим часом у політикумі ходять непевні чутки про те, що Євросоюз начебто вирішив «здати» Тимошенко і закрити очі на її ув’язнення у випадку виконання Києвом решти вимог. До цього європейців начебто підштовхнула розв’язана Росією торгова війна, котра викликала сплеск симпатій до України як до «жертви агресора». Втім, правдивою інформацією про нинішній стан переговорів з цього питання володіє лише вкрай обмежене коло осіб, тож такі чутки цілком можуть бути спекуляцією чи медіатехнологією.
Читайте також: Три шляхи Януковича у справі Тимошенко
Натомість реальним фактом є химерна антиєвропейська гра комуністів. Радикально виступаючи проти підписання Угоди з Євросоюзом, вони тим не менш, ледь не повним складом голосували за євроінтеграційні закони – пояснюючи це їхньою «важливістю для інтересів громадян». Боротьба комуністів за входження до Митного союзу переважно ведеться за стінами парламенту.
Спроба провести у неділю, 8 вересня, масштабний збір громадян на підтримку референдуму зазнала невдачі – за позовом Європейської партії Миколи Катеринчука суд (підозріло оперативно) заборонив їм проводити такий захід. Комуністи вирішили схитрувати і надіслали нове звернення до ЦВК, замінивши Митний союз на ЄврАзЕС. Партія Катеринчука знову пішла до суду, але той же самий суддя Окружного адмінсуду столиці, який раніше забороняв комуністам їхній захід, тепер підстав для заборони вже не знайшов. Але при цьому Центрвиборчкому цим же рішенням було заборонено направляти свого представника на збори, відтак, юридичних наслідків щодо ініціювання референдуму вони не матимуть. Очевидно, комуністам «дозволили» піаритися на цій темі (за інформацією Тиждень.ua, на зборах буде аж три тисячі громадян), але жодних конкретних дій вчинити не дадуть.
Однак симпатикам європейського курсу заспокоюватися ще рано. Парламент має ухвалити ще кільканадцять євроінтеграційних законів, а часу лишилось вже дуже мало. Тим більше, якщо нормальну роботу ВР буде заблоковано – як свідчить практика, для цього може бути достатньої будь-якої дрібниці, наприклад, відверто провокаційного виступу з трибуни якогось депутата-русофіла на кшталт Вадима Колесніченка.
Немає сумнівів у тому, що внутрішня проросійська опозиція у лавах регіоналів нікуди не зникла і навряд чи збирається сидіти склавши руки. Навіть після «виховної бесіди» з Януковичем кільканадцять регіоналів у четвер не проголосували за євроінтеграційні закони. Коли Тиждень.ua попросив прокоментувати цей факт лідера парламентських регіоналів Олександра Єфремова, той запевнив у єдності своєї фракції та порадив «не шукати чорну кішку у темній кімнаті, особливо, коли її там немає». Але питання в тому, що ця кішка все-таки є.