67% ірландців на повторному референдумі, що відбувся 2 жовтня, підтримали Лісабонський договір. Тепер на заваді імплементації нової базової угоди Європейського Союзу стоять тільки Польща та Чехія. Парламенти цих країн уже ратифікували документ, однак глави держав досі відмовлялися його підписувати. Щоправда, польський президент Лєх Качинський уже пообіцяв зробити це. З Чехією складніше: глава держави Вацлав Клаус є затятим євроскептиком і ставить свій підпис у залежність від рішення Конституційного Суду, що перевіряє договір на сумісність із чеським Основним Законом.
Якщо цей процес затягнеться до наступного літа, у Євросоюзу може з’явитися ще одна проблема. Адже тоді у Великій Британії пройдуть вибори, на яких, найімовірніше, переможе опозиційна Консервативна партія. А її лідер Девід Кемерон може винести Лісабонський договір на референдум, навіть попри те що він уже був ратифікований у парламенті. Знаючи євроскептицизм британців, результати передбачити нескладно. На думку опонентів договору, він порушує принципи суверенітету країн-членів і є першим кроком до перетворення Євросоюзу на федерацію.
Натомість прихильники договору стверджують, що ЄС потребує інституційної реформи, адже за останні п’ять років кількість його членів зросла з 15 до 27. Старі механізми, які передбачав попередній базовий договір (Ніццький), уже не дають Союзу змоги ефективно функціонувати. Новий договір полегшить процедури прийняття до ЄС нових членів. На жаль, для України наразі це не актуально.
СЛОВНИЧОК
Європейська рада – найвищий політичний орган ЄС. Регулярні (щонайменше двічі на рік) зустрічі глав держав та урядів країн Європейського Союзу, в яких бере участь також президент Єврокомісії. Рада визначає генеральні політичні напрями для ЄС та спонукає його до подальшого розвитку.
Рада Європейського Союзу – інституція Європейського Союзу, головний орган ухвалення рішень у ЄС. До її складу входять по одному міністрові від кожної країни-члена. Залежно від порядку денного збираються міністри закордонних справ (Рада із загальних справ та зовнішніх відносин), економіки та фінансів (Екофін), сільського господарства тощо – загалом дев’ять конфігурацій Ради.
Важкий процес ратифікації Лісабонської угоди
13 грудня 2007 року
Лідери 27 країн – членів ЄС підписали у Лісабоні новий договір ЄС
6 лютого 2008 року
Мальта й Угорщина здали на зберігання ратифікаційні грамоти
14 лютого 2008 року
Франція здала на зберігання ратифікаційну грамоту
11 березня 2008 року
Румунія здала на зберігання ратифікаційну грамоту
2 квітня 2008 року
Польський сенат ратифікував договір, але президент країни Лєх Качинський відмовився його підписувати
24 квітня 2008 року
Словенія здала на зберігання ратифікаційну грамоту
28 квітня 2008 року
Болгарія здала на зберігання ратифікаційну грамоту
13 травня 2008 року
Австрія здала на зберігання ратифікаційну грамоту
29 травня 2008 року
Данія здала на зберігання ратифікаційну грамоту
12 червня 2008 року
На референдумі Ірландія відхилила Лісабонський договір (проти нього проголосували 53,4% ірландців, за – 46,6%).
16 червня 2008 року
Латвія здала на зберігання ратифікаційну грамоту
17 червня 2008 року
Португалія здала на зберігання ратифікаційну грамоту
24 червня 2008 року
Словаччина здала на зберігання ратифікаційну грамоту
16 липня 2008 року
Велика Британія здала на зберігання ратифікаційну грамоту
21 липня 2008 року
Люксембург здав на зберігання ратифікаційну грамоту
8 серпня 2008 року
Італія здала на зберігання ратифікаційну грамоту
Італія здала на зберігання ратифікаційну грамоту
12 серпня 2008 року
Греція здала на зберігання ратифікаційну грамоту
26 серпня 2008 року
Кіпр і Литва здали на зберігання ратифікаційні грамоти
11 вересня 2008 року
Нідерланди здали на зберігання ратифікаційну грамоту
23 вересня 2008 року
Естонія здала на зберігання ратифікаційну грамоту
30 вересня 2008 року
Фінляндія здала на зберігання ратифікаційну грамоту
8 жовтня 2008 року
Іспанія здала на зберігання ратифікаційну грамоту
15 жовтня 2008 року
Бельгія здала на зберігання ратифікаційну грамоту
10 грудня 2008 року
Швеція здала на зберігання ратифікаційну грамоту
6 травня 2009 року
Чеський сенат ратифікував договір, але президент країни Вацлав Клаус відмовляється його підписувати, доки не буде відомо рішення Конституційного Суду
25 вересня 2009 року
Німеччина здала на зберігання ратифікаційну грамоту
2 жовтня 2009 року
Повторний референдум в Ірландії
РЕФОРМА ЄВРОСОЮЗУ
|
Чинна система управління ЄС
|
Що зміниться після набрання Лісабонським договором чинності
|
|
Європейський Союз не є суб’єктом права.
|
Європейський Союз стане суб’єктом права (тобто отримає можливість укладати міжнародні угоди у межах своєї компетенції).
|
|
У ЄС по півроку головує одна з країн-членів. Європейська Рада формально не входить до системи інститутів ЄС.
|
Буде запроваджено посаду президента Європейського Ради (також може називатися президентом ЄС). Його обиратимуть лідери країн-членів терміном на 2,5 року. Сама Європейська Рада стане повноцінним органом ЄС.
|
|
За зовнішню політику в ЄС відповідають дві особи: єврокомісар із питань зовнішніх відносин і верховний представник із питань зовнішніх відносин та політики безпеки.
|
Буде запроваджено посаду верховного представника із питань зовнішніх відносин та політики безпеки з адміністративними повноваженнями з метою єдиного представництва та єдності поглядів ЄС на зовнішній арені.
|
|
Кожна країна відповідно до чисельності населення має різну кількість голосів у Раді ЄС. Залежно від питання рішення приймаються простою чи кваліфікованою більшістю.
|
У Раді ЄС з 2014 року рішення прийматимуться подвійною більшістю (тобто для прийняття рішення потрібна буде підтримка 55% країн-членів, що представляють не менш як 65% населення ЄС). З 2014 по 2017 рік триватиме перехідний період, під час якого меншість матиме право блокувати прийняття рішення.
|
|
У Європарламенті 736 депутатів (від 5 до 99 від кожної країни). Поділяє законодавчі функції з Радою ЄС. Європарламент лише затверджує кандидатуру голови Єврокомісії, запропоновану урядами країн-членів.
|
Кількість депутатів до 2014 року має становити 751 (мінімум 6, максимум 96 від країни-члена). Європарламент набуде нових повноважень, зокрема затверджуватиме голову Єврокомісії. Також буде посилено роль національних парламентів – вони отримають право заперечення європейських законопроектів. Право ініціативи отримають також громадяни.
|
|
Немає процедури виходу зі складу ЄС.
|
Передбачено умови та процедуру виходу зі складу ЄС.
|