Андрій Павловський, фракція ВО «Батьківщина»
З позитивних моментів слід зазначити, що партії влади з кожним разом все складніше ухвалювати рішення. Лише з другої спроби їм вдалося проголосувати за звільнення Арбузова. Ми бачимо, що коливаються мажоритарники – голосують то з владою, то з опозицією. Зрозуміло, що ближче до президентських виборів це мажоритарне «болото» буде займати більш самостійну позицію, не будуть так боятися, як вони зараз бояться податкових перевірок, наїздів на бізнес, на родину.
Що негативного – залишається, на жаль, наше невмируще кнопкодавство. Навіть сьогодні, коли опозиція стала між рядами, де сидить фракція Регіонів, все одно вони примудрилися за шість відсутніх депутатів на задніх рядах проголосувати. Тобто, ця ганебна практика Партії регіонів, незважаючи на їхні неодноразові обіцянки, продовжується. Може, прийшов час внести відповідні зміни до Кримінального кодексу щодо відповідальності за пряме порушення Конституції?!
Андрій Мохник, фракція ВО «Свобода»
Роботу нового парламенту можна назвати якісно іншою, ніж діяльність Ради попереднього скликання. Перше, це вимога персонального голосування, яку поставила опозиція. Постійна вимога дотримуватися цього і примушування більшості до персонального голосування дало той результат, що на сьогодні немає «піаністів». Є ті, які тиснуть другу «клавішу», але перед цим вибудовують ешелоновану оборону, десь там в центрі, всередині, куди важко дотягнутися; є ті, хто займається «підгазетним рукоблудством», тобто, прикриваючись газетою, голосують за своїх колег. Власне, йдуть на якісь такі дрібні махінації, але ці випадки є поодинокими. Якщо раніше це були десятки випадків, то зараз це відбувається поодиноко. І цього вдалося домогтися буквально впродовж кількох засідань нового парламенту.
Друге – це питання мови. Ми бачимо, що всі в парламенті виступають українською мовою, навіть комуністи, навіть Кілінкаров, Тігіпко, Лук’янов та інші. Примушування до виконання положення Конституції України дає свій результат.
І третє, хоча, напевно, це основне: якість роботи нової Ради змінилася у зв’язку з тим, що сьогодні вперше в історії України є фракція націоналістів в парламенті. І, оскільки ми не пов’язані ні зі старою компартійною, ні нацдемівською, ні кучмівською, ні помаранчевою номенклатурами, то ми ведемо себе відповідно до завдань, визначених у нашій програмі, до нашого стилю – і це дає свої результати.
Павло Розенко, фракція «УДАР»
Серед позитивів, які продемонструвала нова Верховна Рада, змінилося обличчя Верховної Ради. Якщо порівняти із Радою попереднього скликання, то можна побачити, що влада і Партія регіонів почуває себе менш комфортно у цьому парламенті. І рішення ухвалюються дуже важко і дуже непросто. Тобто, Верховна Рада є вже не такою керованою з Банкової.
Також змінилося обличчя опозиції. Вона стала більш динамічною, більш рішучою, і додалося в тому числі і додаткового інтелектуального потенціалу опозиції, що видно вже навіть потому, що дискусії відбуваються навіть уже на більш фаховому рівні. Опозиційні сили показують свою єдність, монолітність. Це пов’язано з тим, що до Верховної Ради прийшли нові політичні сили – УДАР і «Свобода». І завдяки тому, що посилилася певна політична конкуренція всередині опозиційних сил, а конкуренція – це завжди плюс, завжди позитив. Це дає можливість більш проявляти себе, свої найкращі якості. А це означає, що опозиція і надалі не буде застоюватися, не перетвориться в болото, а буде такою ж організованою, такою ж емоційною, і такою ж мобільною.
Спиридон Кілінкаров, фракція «КПУ»
Парламентські вибори дали старт президентській виборчій кампанії. Тому всі дії парламентарів буду спрямовані не на законотворчу діяльність і на пошук якихось компромісних рішень, не на покращення законодавчої бази, а виключно на 2015 рік, на президентську кампанію. Я думаю, що така тенденція збережеться й надалі в роботі парламенту. І, на жаль, сподіватися на будь-яку конструктивну роботу в парламенті не варто.
Володимир Олійник, фракція «Партії регіонів»
Незважаючи на протидію, яка абсолютно не вписувалася в Конституцію України, все-таки Рада розглянула всі ті питання, які планувалися. Це дуже важливо. І тому, першу сесію нового парламенту можна оцінити як результативну. Але от згаяли багато часу, вчора – особливо. Бо, я скажу відверто, два дні опозиція влаштувала конституційний шабаш. У чому він проявлявся. Є такий персонаж у «Дванадцяти стільцях» Елочка-Людоєдочка, яка мала словниковий запас аж у 30 слів. А наша опозиція має конституційний запас – тільки одну статтю. Це – персональне голосування. А об інші 160 статей Конституції вчора і сьогодні витирали ноги.
Зокрема, у Конституції чітко прописано: не допустиме сумісництво. І, коли опозиція не голосує або голосує проти припинення повноважень народного депутата, у зв’язку з обранням його міністром, вона фактично голосує «за» сумісництво. І цю практику порушення Конституції треба зупинити.
Депутати повинні дотримуватися не тільки Конституції і законів, а й регламенту Верховної Ради. У статті 56 регламенту говорится чітко: «Забороняється в сесійний зал заносити прапори, плакати, все те, що немає ніякого відношення до законодавчої роботи». Сьогодні прапорці стояли в УДАРу, плакати заносить «Батьківщина», і ми повинні припинити це свавілля. Треба припинити вибіркове виконання Конституції України. Бо ці подвійні стандарти – недопустимі, на мій погляд.