В часі відкриття виставкового проекту «Шайкін» відомий львівський художник Влодко Кауфман зауважив, що у мистецькому просторі, впродовж всієї історії було дуже багато великих і малих зірок. При цьому їх дуже велика кількість, що око глядачів не може осягнути всіх імен. А є митці такі, як комети: яскраві, самобутні, от те їхнє сяйво, хвіст комети – найбільш запам’ятовується глядачеві. А творчий доробок Сані Шайкіна якраз і є таким хвостом комети на небокраї львівського мистецького культурного середовища.
Шайкін псевдо насправді яскравого митця/ або митців, який прагнув відірватися від сірої рутини повсякденного життя. Одним із цих ефективних способів «відірватися» для Сані Шайкіна/Васі Лопотухіна була самобутня художня практика. При чому, ця практика відповідає світовим мистецьким тенденціям. Як зауважив згадуваний художник Влодко Кауфман: якось він з дружиною потрапив в майстерню одного вірменського художника у Парижі. А в майстерні цього товариша побачив попід стінами картини Ван Гога, складені у доволі великій кількості. Але ці вангогівські картини він не знав раніше, просто впізнав «руку майстра».
В здивуванні перепитав у цього знайомого художника: а що це таке? звідки в тебе взялися ці «Ван Гоги»? І почув просто приголомшливу відповідь: ці картини в нього замовив музей Ван Гога. Так, дослідники творчості Ван Гога довідалися з листування митця, або його родини, друзів, що Ван Гог мав намір намалювати такий чи такий твір, але з різних причин не здійснив свій задум, тож музейники замовили цьому митцеві твори на такі не зреалізовані сюжети, але намалювати їх потрібно було в стилі цього славетного майстра.
Цією стилізацією під Ван Гога, музейники хотіли глядачеві запропонувати гру: от щоб було якби Ван Гог втілив свої задуми?! Якими могли б бути ці твори?! От такими чи може, такими?! Тобто, ця гра з глядачем на тему Ван Гога чи інших відомих митців крізь фокус творчості іншого майстра, сьогодні є світовим культурним трендом. Тому, надзвичайною несподіванкою стало відкриття майстра який ввів в культурний ландшафт міста Львова оцей світовий тренд. При чому, виконані твори на надзвичайно високому професійному рівні. А оскільки ця збірка творів під назвою «Саня Шайкін» є кількісно чисельною, водночас це дає можливість бачити, що перед нами справді талановитий різнобічно обдарований митець або й /ці.
Отже, колекція творів сучасного малярства, яка є приватною збіркою відомою під назвою «Саня Шайкін» або «Васілій Лопутухін». Впродовж тривалого часу над вивченням та дослідженням цих творів в різних аспектах працювала команда різних дослідників, яка складалася: реставраторки, мистецтвознавиці, філологині та психолога. Кожен з учасників команди «копав» у своєму професійному напрямку. Відтак представлені результати досліджень в експертних висновках, також апробовані в публікаціях спеціалізованих видань, коментарі та інтерв’ю в популярних медіях. Безпосередньо, сама виставка «Саня Шайкін» – це результат клопіткої тривалої робити досліджень команди проекту.
Відтак, на відкритті цього виставкового були доречними коментарі дослідниці колекції творів Шакійна/Лопутухіна, мистецтвознавці Галини Хорунжої, що цей митець/ці пробував синтезувати у своїх роботах різні стилі, як окремих митців чи навіть мистецьких угрупувань: як от Михайла Рогинського чи «газанєвщина» (російські нонконформісти радянського періоду – О.П.). Та й співвласник колекції «Саня Шайкін», колекціонер Олег Самотій у своєму виступі на відкритті виставки зауважив, коли він вперше побачив цю колекцію творів «Сані Шайкіна», то його, передовсім, вразила яскравість кольорів, і те наскільки автор/ри тяжіли до культури андеграуду.
А от, модераторка відкриття виставки «Саня Шайкін», Наталка Маруняк, навпаки, побачила у представлених роботах на виставці «Саня Шайкін» ремарки з творів Жана Мішеля Баскія та Марка Шагала, і навіть Анрі Матіса. Тобто, кожен із глядачів, не обов’язково профільних фахівців прочитує чи інтерпретує передовсім те, що близьке його смаку у візуальній культурі. Очевидно, в цьому і полягає «родзинка», «небуденність» малярства цього митця: не просто захоплювати глядачів, а спонукати до рефлексій передовсім в середині самих себе.