Племінник моєї дівчини досі вірить у Діда Мороза. Щороку Герман бере папірець, малює машинку та приклеює до вікна: щоб добрий старий, пролітаючи, неодмінно побачив його мрію. І щороку він отримує бажані іграшкові автівки. У школі йому кажуть, що Діда Мороза немає, мовляв, подарунки – справа рук батьків. Гєра не слухає маловірних однокласників: останнього разу він побажав, щоб його улюблена сімферопольська «Таврія» виграла Кубок України. І вона справді виграла! Тепер Герман не сумнівається в реальності дідугана, бо ж у батьків не вистачило б грошей забезпечити перемогу команди. І ви знаєте, я так заздрю його впевненості.
Впевненість у Діді Морозі
30 Грудня 2010, 10:19