Вони знову вбили Кеннеді!

Опінії
21 Листопада 2022, 16:20

22 листопада 1963 року в Далласі скоїли замах на 35-го президента США Джона Ф. Кеннеді. І відтоді його постійно продовжують оживлювати й убивати щоразу, коли переглядають або обговорюють можливі варіанти цього вбивства. «Деякі історії ніколи не закінчуються», — каже Дон Делілло, автор прекрасного роману «Терези» про ті події. З часом про ті листопадові дні назбиралося так багато інформації, що коли її перечитати, то дедалі більше впевнюєшся, що вбивцею був саме Лі Гарві Освальд. Але в тому і полягала змова.

З одного боку, не хочеться вірити, що долю світу може вирішувати випадковий соціопат із ґвинтівкою, але з другого, дуже багато лишилося нерозгаданих таємниць і нерозв’язаних проблем, на які влада не поспішає давати роз’яснення, чим успішно користуються дослідники та конспірологи, заповнюючи прогалини своїми гіпотезами. Ще й самі обставини цьому надзвичайно сприяли. Так, зокрема, Освальда уже 24 листопада вбиває Джек Рубі, а менше ніж за 4 роки і він помирає у в’язниці. Начебто хтось замітав сліди. Ще й потім численні розслідування з’ясували, що ЦРУ слідкувало за Лі Гарві Освальдом з 1960 року, а Рубі був інформатором ФБР. Є навіть так званий «список Джима Маррса», конспіролога, що створив перелік із 103 осіб, пов’язаних зі справою Кеннеді, які померли за загадкових обставин (втім, якщо придивитися до списку уважніше, люди в ньому досить довільно зібрані, причому деякі померли аж за 20 років після трагічної осені 1963-го).

Підливає олії у вогонь ще й те, що досі не розсекречені всі документи, пов’язані із цією справою. Раз на кілька років спраглій публіці кидають сотню файлів з архівів, та й по всьому. А логіка народу проста: якщо приховують, значить є що приховувати.

Читайте також: Нормальна параноя 

Так, наприклад, стало відомо, що Освальд в Мехіко відвідував кубинське і радянське посольства, а також зустрівся з працівником посольства СРСР Валєрієм Костіковим. За документами ЦРУ, Костіков був співробітником КДБ, який служив у 13-му управлінні, котре, за даними розвідки, займалося підривною діяльністю та замахами. Ще й ЦРУ відмовилося надати більш докладну інформацію Палаті представників по вбивствах про дії Лі Гарві Освальда в Мексиканському комітеті.

Останнє розсекречування відбулось у грудні 2021 року, і натепер закритими є близько 15 тисяч документів, публікацію яких Джо Байден переніс на грудень 2022 року. Але, найімовірніше, там буде мало корисного для дослідників убивств і багато для тих, хто цікавиться діями спецслужб. Судячи зі списку, там мають бути звіти ЦРУ і ФБР про операції в 1960-1970 рр. Загалом експерти управління і бюро досить недбало провели розслідування всіх обставин замаху: первинний допит Освальда не записали, відмовлялися проводити експертизу з його ґвинтівкою (поки на ній не замінили оптичний приціл й курок), а ще дозволили майже одразу ретельно почистити й поремонтувати автівку Кеннеді тощо.

Саме тому, коли в США періодично звертаються до населення з питанням, що вони думають про вбивство Кеннеді (вірять у змову чи дотримуються офіційної версії), змова завжди перемагає (щоразу орієнтовно 70% за неї). Втім, для фанатів екзотики ще є прокляття Текумсе (поґуґліть).

Зрештою, уже назбиралася ціла когорта людей на чолі з Освальдом, які претендують на роль убивці президента. Загалом було б уже простіше погодитися з тим, що з Кеннеді покінчили так, як у «Вбивстві у “Східному експресі”» Агати Крісті, тобто (спойлер!) колективно, бо кожен прагнув дотягнутися своєю наявною «зброєю» до президентського тіла.

Читайте також:  Чи врятували б ви тітку Гітлера? 

У замаху на президента в різний час звинувачували практично всіх: ЦРУ, ФБР, КДБ, мафію, бізнесменів, нафтових магнатів, прокастрівських і антикастрівських кубинців тощо. Серед потенційних замовників можна натрапити на такі відомі імена, як Ліндон Джонсон, Джон Едгар Гувер, Аллен Даллас, Фідель Кастро, Гарольд Лафаєт Гант та інші. Вінсент Буґліозі зібрав усі відомі версії та підрахував, що загалом звинуватили 42 групи, 82 убивць і 214 осіб. Серед причин найчастіше називають помсту, битву за престол і вбивство на випередження.

І чим більше про це дізнаєшся, тим більшим є враження, що Кеннеді дійсно хотіли вбити всі, але конкурентів випередив Освальд. Не тому, що «найкращий», а тому, що виявився «найвідповіднішим». Зрештою, як каже той же Делілло, як би його не було, то його варто було б вигадати. Та й загалом уся його біографія просто таки мала закінчитися чимось подібним: служив на авіабазі в Японії; працював слюсарем на радіозаводі в Мінську (і мав платню як у директора заводу), де і одружився з племінницею полковника МВС; відкрито підтримував Кастро; стріляв по генералу Вокеру і насамкінець ще й убив патрульного.

Та, хай там як, усе довкола замаху на Кеннеді можна звести до одного питання: три чи чотири постріли? Якщо три — то був лише один стрілець (сумнозвісний «lone gunman»), якщо чотири — то був ще хтось (якщо вам цього мало, то в акустичному дослідженні 2001 року довели, що все ж п’ять). Втім, навіть із версією про три постріли не все так очевидно, бо одну з тих куль ще здавна називають «магічною» через ту неймовірну траєкторію, по якій вона нібито полетіла (уперше про один постріл заговорив Арлен Спектер, помічник в комісії Воррена).

Вона нібито ввійшла в спину Кеннеді, потім, зачепивши легеню, вийшла через шию і ввійшла в спину губернатора Конналлі, пробивши йому легеню і роздробивши ребро, після чого вийшла і потрапила в зап’ястя з наступним пораненням у ліве стегно. Її зигзагоподібний шляху описують як щось неможливе і стільки поранень було б простіше пояснити якраз кількома пострілами, а не одним. До речі, сам Конналлі був упевнений, що його поранили не тією ж кулею, яка потрапила в Кеннеді. Але на цьому складнощі з кулею не закінчуються. Багато незрозумілого із тим, що вона зберіглася практично в ідеальному стані, хоча неодноразово рикошетила від кісток.

Читайте також:  На культурних фронтах

Але то все дрібниці, бо історія нас вчить тому, що в будь-якій справі має бути український слід. А якщо його не видно, то ви просто погано шукаєте. У справі Кеннеді їх декілька. Так автор єдиного надійного відео вбивства — американський бізнесмен Абрагам Запрудер — українець за походженням (народився в Ковелі Волинської губернії). І здавалося б, де там той Кеннеді, а де Україна, але його онучатий племінник— Конор — нині служить в нашому Інтернаціональному легіоні, не розголошуючи свого імені. Як ці дві події пов’язані? Як і всі інші факти. Випадковостей не існує, це вам будь-який серйозний конспіролог скаже, а є лише не до кінця з’ясовані зв’язки між розрізненими явищами.

Конор Кеннеді у лавах ЗСУ

Загалом історія з Кеннеді (згадаймо, що вбили ще і його брата Роберта після перемоги на праймериз у червні 1968-го)— це стара оповідка про владу та її небезпеки. Ще й в Америці, де президентом бути ризиковано від часів Лінкольна (цікаво, що дослідники знаходять масу дивних паралелей у долях двох очільників США). А ще це історія про лідера нації, життєва дилема якого, зрештою, зводиться не до таксі чи зброї, а до індивідуальної відповідальності за колективний вибір. І водночас — до колективної відповідальності за індивідуальний вибір.

Автор вдячний Костянтинові Жученко за надані факти та консультації.

29