«Ми, депутати Волинської обласної ради, засуджуємо прийняту Сенатом та Сеймом Республіки Польща антиукраїнську, шовіністичну резолюцію з приводу подій 1943 року на Волині. Назвавши дії українців, які вели боротьбу на своїй етнічній території за власну незалежність проти різноманітних окупантів «етнічними чистками з ознаками геноциду», поляки поставили під сумнів основоположне право кожного народу на самовизначення та опір проти агресорів», – йдеться у зверненні.
Депутати облради вважають, що польська сторона відійшла від принципів взаємного прощення, рівноправності, добросусідства, «свідомо ігноруючи та замовчуючи історичну правду, масові етнічні чистки, які здійснювалися польськими збройними формуваннями на території Волині, Холмщини, Надсяння, Підляшшя».
«Своєю резолюцією Польський Сейм намагається перекреслити усі напрацювання у напрямку україно-польського порозуміння, які були досягнуті впродовж останніх 20 років. Ухвалюючи її, окремі польські політики згадали про польські жертви, але «забули» про сотні тисяч українців, знищених вояками Армії Крайової на їхній історичній батьківщині – українських етнічних землях Волині, Холмщини, Підляшшя, Лемківщини, Надсяння. Польща досі не дала адекватної оцінки й операції з примусового переселення українців «Вісла», коли українці були депортовані зі своїх історичних територій. Про все це Волинь пам’ятає і пам’ятатиме завжди», – йдеться у зверненні.
У зверненні наголошується, що формулювання, вжиті польською стороною в офіційному документі, «є спотвореними, однобічними, антиукраїнськими та свідомо викривлюють тогочасну дійсність».
«Польські парламентарі вдаються до маніпуляцій та посилаються на сфабриковані й доволі сумнівні факти, які не відображають справжньої картини подій на Волині та у Західній Україні у роки Другої світової війни. Базуючись на недостовірних, тенденційних джерелах, польські політики нав’язують нам власну версію подій на Волині, яка покликана дискредитувати право українців на власну державу», – зазначається у зверненні.
Водночас у документі звертається увага на те, що в останні місяці з боку значної частини польської еліти відбувалося «цілеспрямоване нагнітання антиукраїнської істерії», які ображають честь і гідність української нації.
«Здійснювалася фальсифікація історичної правди та свідоме замовчування злочинних актів польської колоніальної окупаційної політики по відношенню до українців. Національно-визвольна боротьба українців за створення власної самостійної держави на своїх етнічних землях жодним чином не могла бути геноцидом. Польські політики маніпулюють кількістю жертв українсько-польської війни, свідомо ігноруючи причини збройного конфлікту, участь польських збройних формувань в акціях етнічних чисток та фізичного знищення українського населення на території споконвічних українських земель», – йдеться у документі.
У заяві Сенату, як стверджують волинські депутати, немає жодної відповіді на те, чому польські військові формування «воювали» за свою батьківщину на територіях, які ніколи не були польськими.
«Заява не згадує про українців, полеглих від рук польських військових організацій під час протистояння 1940-х років. Не міститься у ній і засудження депортації українців у рамках операції «Вісла» задля штучної зміни етнічного складу певних територій, що була організована офіційною владою Польщі. Як свідчать історичні факти, війна 1942 – 1944 років була розв’язана з ініціативи саме польської сторони, яка не хотіла визнавати за українцями права бути господарями у власному домі. І лише всенародний опір польським окупантам дозволив Волині уникнути трагічної долі Холмщини, Підляшшя, Лемківщини та Надсяння, де українці були знищені та вигнані зі своїх етнічних земель. Завдяки активним діям воїнів УПА вдалося захистити від спалення польськими військовими загонами сотень волинських сіл, а волиняни уникли долі українців, які стали жертвами операції «Вісла»», – наголошується у зверненні.
Депутати Волинської облради вважають, що «українська сторона зробила все для взаємного порозуміння та взаємного прощення на основі принципів рівноправності та добросусідства. Але окремі політичні сили Польщі проігнорували наші зусилля».
«Важливо зрозуміти, що немає однакового погляду на спільну трагічну історію України і Польщі. І треба мати людську велич та політичну далекоглядність, аби переступити через історичні й особисті кривди, і, замість помсти, вдатися до прощення і примирення», – йдеться у документі.
Нагадаємо, 12 липня депутати нижньої палати польського парламенту – Сейму – назвали польсько-український етнічний конфлікт 1940-х років "етнічною чисткою з ознаками геноциду".
Водночас не пройшла поправка із вжити замість "етнічна чистка" термін "геноцид". За "геноцид" голосували праві партії, проти голосували центристи (урядова "Громадянська платформа"), ліберали і ліві.
20 червня Верхня палата парламенту (Сенат) Польщі прийняла резолюцію, у якій визнала події Волинської трагедії «етнічною чисткою з ознаками геноциду».
У свою чергу 148 депутатів від Партії регіонів і КПУ надіслали листа до спікера Сейму з проханням визнати Волинську трагедію геноцидом, здійсненим українцями проти поляків.
Депутат польського Сейму Мирон Сич заявив, що депутати ВР від фракції Партії регіонів та КПУ не мають права звертатись до польського парламенту з проханням визнати Волинську трагедію геноцидом.
Водночас екс-президент Леонід Кравчук наголосив, що заяви деяких провладних політиків про геноцид поляків прирівнюються до національної зради.