Волонтерські розробки для армії: від роботів-розвідників до новітніх протезів

9 Липня 2015, 14:34

Волонтери активно допомагають українській армії, розробляючи технічні та просто побутові новинки, які значно полегшують життя бійців. Тиждень.ua пропонує ознайомитися з деякими проектами.

Народний безпілотник

У червні 2014 року волонтери розробили і передали армії перший “Народний безпілотник” – автономний літаючий дрон, що здатен виконувати бойові завдання. кошти на нього зібрали завдяки добровільним пожертвам.

Характеристики пристрою:

Час польоту – 1 година;

Радіус дії – 25 км;

Швидкість до 125 км/год;

Висока точність визначення координат цілі;

Можливість безперервного коригування вогню протягом польотного часу;

Висока готовність комплексу (малий час розгортання, мобільність базування);

Низька помітність;

Мала вразливість як традиційними засобами ПВО, так і ручною зброєю.

Робот-розвідник

У вересні у Львові зібрали робота-розвідника для потреб АТО. Він може не тільки збирати інформацію, а і доставляти до 300 кг вантажу і зброї. Крім того, робот здатний евакуювати поранених солдатів. Запас ходу у робота складає 6 годин, при цьому на нього можна встановлювати акумулятори з будь-якої техніки. Механізм здатний працювати в умовах від -40 до +80 градусів за Цельсієм, під дощем, снігом та градом. При цьому вартість його виготовлення в десять разів менше, ніж у зарубіжних аналогів, стверджують творці.

Управляти роботом можна дистанційно. Через захищений радіоканал установка може віддалятися від центру управління на кілька кілометрів. Спеціально для потреб військових у зоні АТО, на прохання знайомих, інженери розробили гусениці, за допомогою яких робот може навіть дертися по сходинках.

Протези для рук

Восени у Києві волонтери почали розробку роботизованих протезів рук для солдатів, які постраждали на полі бою і втратили кінцівки. За словами розробників, з таким протезом можна брати різні предмети, дзвонити по телефону, тримати чашку і склянку і навіть писати. Такий протез буде в кілька разів дешевший за закордонні аналоги і обійдеться в $1000.

“Найскладніше протезування – створити протез саме кисті руки. Щоб кожен палець згинався і міг виконувати певні функції, наприклад, взяти в руку пляшку води, ручку, набрати номер на мобільному. Іноземні аналоги коштують шалених грошей – від 100 тисяч гривень. Більше того, якщо такий протез зламається, то полагодити його зможуть тільки в країні-виробнику, а це чималі витрати. Ми ж взялися за створення нашого вітчизняного протеза, який не поступиться іноземному”, – розповів розробник і аспірант інституту філології КНУ Денис Антипов.

Денис Антипов отримав дозвіл використовувати розробки британського вченого Джоела Ґіббарда, який створив таку кисть. Долоня, фаланги пальців були роздруковані на 3-Д принтері.

Пічка "Кальян-укроп"

Волонтери з Миколаївщини розробили невелику пічку-бойлер, яку на передовій назвали "кальян-укроп". Її зробили з відпрацьованих гільз, тому собівартість невелика.

На такій пічці можна готувати їжу, гріти воду, крім того, вона працює як обігрівач. Топити можна дровами, вугіллям, відпрацьованим мастилом тощо. Вона працює за принципом самовара – наливається вода, гаряче повітря нагріває ємність.

Збірний бліндаж

Будівельники і волонтери створили бліндажі, розраховані на 21 бійця і обладнані всім необхідним.

Польовий бліндаж складається з одного господарського і трьох житлових модулів. У центральному – системи обігріву, вентиляції та кухня. Кожен житловий модуль розрахований на сімох бійців.

Стіни споруди утеплені 10-сантиметровим шаром пінопласту та обшиті водостійкою фанерою. На передовій такий бліндаж залишається просто скласти, як конструктор, і закопати поглибше у землю. Розробники запевняють – на складання піде буквально кілька годин.

Щоб перевірити надійність бліндажу, майстри навіть випробували його на полігоні – підірвали протитанковою міною. За результатами тесту виявлені недоліки усунули, тож тепер бліндаж захистить навіть від прямого попадання 122-міліметрових артснарядів або мін 120 мм.

Коштує одна така споруда 80 тисяч гривень.

Ґаджети для прицільного вогню

Львівські волонтери розробили для армійців спеціальні гаджети. Завдяки ним артилеристи у зоні АТО зможуть швидше прицілюватись і точніше влучати із найпотужнішої на озброєнні української армії системи «Смерч».

Сенсор виявлення вогневих точок

Волонтери створили сенсор виявлення вогневих точок, що дозволяє з великою точністю визначати, звідки супротивник веде вогонь.

Принцип роботи сенсора такий: система з декількох мікрофонів, що розміщені колом на відстані близько 40 см один від одного, та центрального мікрофона, що знаходиться дещо вище решти, вловлює звукові хвилі від пострілу. Оскільки швидкість звуку відносно низька, на деякі мікрофони він надходить раніше, а на деякі пізніше. Таким чином можна визначити, звідки звук надійшов.

Станки під танкові кулемети

Харківські волонтери розробили і передали військовим 92-ої бригади станки під танкові кулемети власного виробництва. Винахід дає змогу використовувати такі кулемети з підбитих бронемашин.

На озброєнні в Міноборони подібних немає, тож волонтери самі розробляли ці станки і замовляли виробникам. Один станок під танковий кулемет коштує менше 5 тис. гривень.

Військові розповіли, що у випадку пошкодження машини її можна застосувати, знявши озброєння з бойової машини. Встановити цей станок і вести безпосередньо вогонь з укриття якоїсь місцевості, що дасть особовому складу можливість уникнути втрат.

Сучасний безпілотник

Українські волонтери розробили сучасний безпілотник для української армії. За їх словами, він сам злітає і сідає, має гідростабілізовану платформу, якісну оптику та тепловізор, захищений від впливу РЕБ (радіоелектронна боротьба – Ред.), GPS-спуфінгу (атака, що намагається обдурити приймач – Ред.), шифрований цифровий зв'язок, захист від наведення по тепловому випромінюванню, проводить п'ять годин у повітрі тощо.

Система розвідки й координації на полі бою "КомБат"

Волонтери створили і презентували систему планування розвідки й координації на полі бою – "КомБат". Вона дозволяє в режимі реального часу стежити за переміщенням бійців і підрозділів під час виконання бойових задач, давати вказівки й розуміти, у якому стані певний солдат чи група. Це військовий аналог раніше розробленої програми для гри в страйкбол. 

У програму вбудований аналог Google-maps із нарізкою карт. Їх у автоматичному режимі через локальну мережу можна передавати на планшети без наявності інтернету.

Якщо пристрій потрапить до ворога, для захисту даних використовується блокування екрану з подальшим знищенням даних.

Згідно з чинним законодавством, система не підходить Генштабу – у ній не те шифрування, використано Android та Linux, які теж не передбачені до використання в Збройних Силах нормативними актами.

Програма управління артилерійським вогнем ГІС Арта

Волонтери розробили програму управління артилерійським вогнем ГІС Арта, що за їхніми словами, виводить процес ведення артилерійського вогню на абсолютно новий якісний рівень.

Головна перевага такого управління – швидкість прийняття рішень і точність карт. Крім швидкості, система дає ювелірну точність.

«Уявіть собі ситуацію: безпілотник, системи акустичної артрозвідки або розвідник знаходять мету і заносить її в систему. Вона з'являється у решти з позначкою, хто і коли її заніс, фотографіями аерофотозйомками і позначками. Кожна бригада бачить тільки свої знаряддя. Припустимо, мета може бути уражена батареєю номер Н. Приймається рішення про відкриття вогню. Пару кліків і для кожного знаряддя розраховані поправки. Кілька хвилин і можна відкривати вогонь, точність розрахунків до 5 метрів. Від виявлення цілі до її поразки проходять хвилини, з яких 20% це час польоту снаряда. Головна перевага – швидкість перетворення мети в тепловізорі в поправки на знарядді і повна тиша в ефірі. Сигнал передається по закритій мережі із застосуваннями будь-яких зручних вам видів шифрування», – зазначають волонтери.

Читайте також: «Кентаври», «Хазари» та «Барси». Добірка інноваційних розробок для української армії