Учора президент США Дональд Трамп та очільник Кремля Владімір Путін провели зустріч на військовій базі Ельмендорф–Річардсон на Алясці. Їхня спільна пресконференція тривала трохи більше, ніж десять хвилин, журналістам навіть не дали можливості поставити свої запитання. Як і очікувалося, Путін продовжував відстоювати свої позиції щодо війни в Україні, традиційно назвавши українців «братнім народом». Водночас Трамп назвав переговори «дуже продуктивними», однак заявив, що жодної угоди досягнути не вдалося.
Подія зібрала чимало реакцій західної преси, яка, передусім, зафіксувала той факт, що видовищністю намагалися відволікти від справжніх результатів. Видання Associated Press написало, що Трамп залишає саміт на Алясці з Путіним «ні з чим», агентство Reuters та CBS News теж відзначило, що жодного прогресу не відбулося.
Видання The Times заявило, що Путін повернеться до Москви «переможцем» і що він переграв Трампа, перетворивши зустріч на власний піар. У Politico матеріал про вчорашню зустріч вийшов із заголовком «Тріумф Путіна на Алясці», а у The New York Times — «Без угоди, але й без наслідків для Путіна».
Тиждень поговорив із директором Центру міжнародних досліджень, доцентом кафедри міжнародних відносин Одеського національного університету імені Мечникова Володимиром Дубовиком про вплив цих перемовин на геополітичну ситуацію, міжнародну ізоляцію Путіна та рейтинги Трампа.
— Після майже тригодинної зустрічі Трамп і Путін покинули Аляску, не оголосивши жодної угоди чи конкретних сфер, у яких вони досягли прогресу. Які ключові висновки загалом ми можемо зробити про вчорашні події?
— Перше враження від зустрічі в Анкориджі було таким, що це все було ні про що. Жодних домовленостей. Провал. Але сьогодні зранку, на тлі твіту Трампа, на ситуацію можна подивитись трохи інакше. Чи дійсно Трамп відмовляється від курсу на всебічне перемир’я? І чи бере тепер курс на «мирну угоду»? Якщо так, то треба думати, чи цей варіант нам підходить. Крім того, додатково ще треба з’ясувати, чи це нова позиція Трампа — радитись з Європою. Візит Володимира Зеленського до Вашингтону може з цим допомогти.
— Більшість західних видань характеризує переговори Трампа і Путіна як тріумф останнього, що розпочався вже з червоної доріжки і рукостискань. Зважаючи на розмову з журналістом Fox News, Путін пройшовся по всіх «болючих точках» Трампа і принаймні публічно виглядав переможцем. Якими можуть бути наслідки цього і які ризики це створює для України?
— Ризики для України є постійно. Виглядає так, що Путін перехопив ініціативу у «мирному процесі». Трамп може повернутись до звинувачення України у тому, що цей процес не просувається. Замість тиску на Росію, який очікували, можемо знову побачити тиск на Україну.
— Через цей візит Трамп фактично вивів Путіна, а водночас і Олександра Лукашенка, з міжнародної ізоляції. Чи не дасть це «зеленого світла» щонайменше Віктору Орбану та Роберту Фіцо?
— Ну у Трампа і так дуже гарні стосунки з Орбаном. Привітання Лукашенка, звісно, викликало фурор серед багатьох. Але Трамп такий. Його система координат, зокрема ідеологічна, дуже відрізняється від інших.
— Згідно з результатами нового опитування дослідницького центру Pew, майже 60% американців не вірять у здатність Трампа приймати рішення щодо російсько-української війни. Як, на Ваш погляд, вплинуть такі переговори з Путіним на рейтинги самого американського президента?
— Трамп хвилюється через те що немає прогресу щодо закінчення цієї війни — він же обіцяв завершити її швидко. Але він не уявляє собі, мабуть, як важко буде досягти всеосяжної мирної угоди. Думаю, що його рейтинги у цьому питанні будуть невисокими і надалі, хоча це залежить від того, хто висловлюється. Серед своїх прихильників він збереже підтримку.
— Ще щодо санкцій проти Росії: Трамп заявив, що це планує їх поки і надалі запроваджувати. Чи можуть вони ще стати важелем бодай якогось впливу на Путіна?
— Якщо вони будуть введені, то, так, вони можуть бути важелем впливу. Але виникають сумніви, чи санкції дійсно можуть бути запровадженими. Здається, що Москва щодо цього зараз заспокоїлась.